Цікаві факти про папуг

Папуги — це ціла надзвичайна родина пернатих — Psittacidae, що об’єднує понад 360 видів. Сьогодні для вас найяскравіші цікаві факти на DAYTODAY – цікаві факти про папуг. Їхні яскраві барви, розум, здатність до імітації людської мови й виняткова соціальність вражають науковців і захоплюють людей уже тисячі років.

Наукова класифікація папуг

Словом «папуга» називають представників ряду Psittaciformes, до якого входять дві великі родини: справжні папуги (Psittacidae) і какаду (Cacatuidae). Перші — це всім відомі амазони, ара, хвилясті папужки, лорі, лорікети, нерозлучники та багато інших. А родина какаду включає какаду, рожевих гал, корелу тощо.

Загальна назва: папуга
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родини:

• Psittacidae — справжні папуги
• Loriidae — лорі та лорікети
• Cacatuidae — какаду (назва походить із малайської мови)
  ¹

Раціон: Всеїдні
Тривалість життя в природі: До 80 років
Розмір: Від 9 см до 1 метра
Вага: Від 65 г до 1,6 кг

Науковці досі сперечаються, з ким папуги еволюційно споріднені. Називалися і яструби, сови, куроподібні, голуби, дятли, і навіть кукушки. Особливо часто згадують турако — ще одну загадкову групу. Усі хочуть мати папуг за родичів!

Цікаві факти про папуг

• Ці птахи — справжні жителі тропіків. Їх можна зустріти в Південній Америці, Африці, Азії, Австралії, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Тихого океану та навіть у Новій Зеландії. Єдиний вид, що колись мешкав у Північній Америці — каролінський папуга, на жаль, був повністю винищений людиною. В Європі папуги раніше не мешкали у дикій природі, але в останні десятиліття деякі види, зокрема папуги-монахи, акліматизувалися після втечі з неволі та утворили стабільні популяції в містах і парках багатьох країн.
• У природі більшість папуг мешкає в лісах, хоча деякі полюбляють савани та степи. Наприклад, кіа з Нової Зеландії мешкає в горах, але харчується в лісах. Хвилясті папужки, нічні папуги та неофеми — мешканці сухих австралійських рівнин.
• Розміри папуг — від крихітних 8 см до гігантських 100 см у довжину. Тіло зазвичай кремезне, з короткою шиєю, сильними ногами й масивним дзьобом. У них широкі крила, а хвіст може бути коротким і округлим або довгим і загостреним, як в ара. У деяких, як-от у папуг-пріонітурів (мешкають на Філіппінах та навколишніх островах), центральні пера хвоста видовжені й мають «лопатеву» форму.
• У дикій природі папуги живуть зграями — іноді дуже великими. Вони голосно перекрикуються, тримаються разом, а барвисте оперення допомагає їм зливатися з листям.

• Як папуги спілкуються? Папуги мають гучні голоси, і кожен звук щось означає: «Увага, яструб!» або «Ходімо, тут є їжа!». Вони навчаються цим звукам, слухаючи своїх батьків і членів зграї. Домашні папуги здатні навчитися говорити, повторюючи людську мову.
• А ще вони використовують мову тіла — наприклад, надувають пір’я, щоб показати настрій чи попередити про небезпеку.
• Наприклад, жовточубі какаду мають до 12 різних звуків, які виражають емоції — від захоплення до тривоги. У дикій природі папуги не повторюють людських слів — це особливість життя в неволі.
• Ще з часів Стародавнього Риму папуги були домашніми улюбленцями. Їх цінували за яскравий вигляд, розум, лагідність і здатність наслідувати звуки. Хоч вони й не розуміють змісту своїх слів, але здатні запам’ятовувати сотні звуків і фраз. Папуги — розумні, харизматичні, мелодійні й дуже контактні. Саме тому їх із давніх часів утримують як домашніх улюбленців. Найпопулярніші серед домашніх птахів — ара, амазони, корели, хвилясті папужки та какаду.
• Багато папуг імітують звуки, включно з людською мовою. А справжнім феноменом вважається сірий африканський папуга (Psittacus erithacus) — самці цього виду здатні відтворювати десятки фраз і звуків з неймовірною точністю. У природі вони живуть у тропічних лісах, а у неволі стають справжніми “балакунами”.

• Цікавий факт: Дикі папуги майже ніколи не навчаться говорити. Навіть якщо потраплять у неволю, вони залишаються дикими за характером і не соціалізуються з людиною. Навчити говорити легше молодого папугу, вирощеного поруч із людьми — не обов’язково в другому поколінні, головне, щоб він змалку звик до людської мови.
  До речі, не всі види “балакучі”: найкраще імітують мову сірі жако, амазони та деякі ара.
• Деякі дослідники вважають, що папуги не поступаються дельфінам і шимпанзе. Наприклад, сірий африканський папуга Алекс умів рахувати до шести, розрізняв сім кольорів і називав 35 предметів. Його навіть навчали читати! Нині його наставниця, докторка Пеперберг, продовжує дослідження з новими папугами. ²

• Харчуються папуги виключно рослинною їжею: від соковитих плодів і нектару до горіхів і насіння. Великі види розгризають тверді шкаралупи, а деякі, як-от Чорний какаду (Какатоїс-голіаф), виїдають жучків з-під кори дерев. Папуга Кеа здатен навіть розривати туші загиблих тварин, щоб дістатися до жиру.

Папужина лапа — це зигодактильний витвір природи: два пальці спрямовані вперед, два назад. Така структура дозволяє лазити, тримати їжу, ніби руками. Ноги короткі, міцні, з товстою шкірою та лусками.

• Дзьоб папуги — суперінструмент. Він масивний, загнутий, з рельєфною внутрішньою поверхнею, яка допомагає утримувати насіння. А головне — рухомий: верхня частина здатна підійматися незалежно від черепа! Це дозволяє папугам працювати дзьобом, як справжньою третьою рукою.
  На перший погляд, може здатися, що дзьоб папуги — це суцільний шматок кістки. Але це не так! Як і багато інших кісток у пташиному тілі, дзьоб всередині порожній, а міцності йому надають тонкі кісткові перегородки. Зовні він вкритий кератином — саме тим, з чого складаються наші нігті.
  І ось ще цікаво: дзьоб папуги росте безперервно! Але зношується природним чином — під час харчування, гризіння деревини та перетирання верхньої і нижньої частин одна об одну.
• Лорікети мають язики у формі маленьких пензликів — ідеально для збору нектару з квітів.
• У всіх папуг є восковиця — ділянка м’якої шкіри навколо ніздрів. У хвилястих папужок вона блакитна в самців і бежева в самок.

Восковиця — це м’яка ділянка шкіри навколо ніздрів, яка часто має яскраве забарвлення й допомагає розрізнити стать у деяких видів папуг.

• Папуги дуже соціальні. Пари тримаються разом, доглядають одне одного, а якщо одне зникає — інше може буквально померти з туги. Вони люблять, коли їх гладять, обожнюють увагу й можуть легко навчитися трюків.
• Більшість папуг — однолюби. У шлюбному танці вони кланяються, чистять одне одному пір’їни, розпускають хвіст, годують партнера. Гніздяться в дуплах дерев, термітниках, печерах або навіть земляних норах. Деякі хвилясті папужки вирізають отвори в термітниках, а великі ара влаштовують гнізда в печерах на скелях. Монах-папуга будує унікальні гнізда з гілок, у яких живе кілька пар.
• Яйця у папуг білі, круглі. Зазвичай самка відкладає 2–8 яєць і висиджує їх від 22 до 30 днів. Коли пташенята вилуплюються, мама годує малечу, а тато приносить їжу для неї. Великі види відкладають по 2 яйця. Малята вилуплюються голими та безпорадними, і батьки вигодовують їх відригнутою їжею. Догляд триває навіть після того, як малеча залишає гніздо.
• Попри чарівність, папуги потребують особливого догляду. Вони можуть жити до 80–100 років, мають сильний дзьоб, який легко кусає, і потребують великого простору. Плюс — вони галасливі, і цей шум не всім до вподоби. Великі папуги живуть так довго, що часто переживають своїх господарів. Тому деякі люди навіть вказують своїх птахів у заповітах.
• Папуги — розумні, харизматичні, мелодійні й дуже контактні. Саме тому їх із давніх часів утримують як домашніх улюбленців. Найпопулярніші серед домашніх птахів — ара, амазони, корели, хвилясті папужки та какаду.
• Папуги — важлива ланка тропічних екосистем. Вони розносять насіння, адже не все переварюється і згодом проростає разом із гуано у нових місцях. А деякі види, що харчуються нектаром, відіграють ключову роль у запиленні тропічних рослин. ¹

Шкіра та оперення папуг

Папуги — це, без перебільшення, живі веселки, що вражають своєю барвистістю. Їхнє оперення яскраве, насичене й помітне здалеку. Але, попри таку яскравість, пір’їн у них не так уже й багато, і вони мають досить тверду структуру.

Чи всі пір’їни однакові? Аж ніяк! У птахів є щонайменше три основні типи пір’я, кожен із яких виконує свою унікальну функцію:

• Пухові пір’їни — це найдрібніші, найм’якші та найтепліші. Вони заховані найближче до шкіри птаха і працюють як натуральна ковдра — зберігають тепло, допомагаючи регулювати температуру тіла.
• Контурні пір’їни вкривають голову та тулуб. Вони надають птаху його знайому гладку форму, зменшуючи опір повітря й дозволяючи літати з грацією.
• Польотні й хвостові пір’їни — справжні велетні у пір’яній родині. Вони значно жорсткіші й довші, саме завдяки їм птах відштовхується від повітря та здіймається у небо.

У природі найпоширеніше забарвлення папуг — зелений з плямами червоного, жовтого, синього, білого або помаранчевого. Є й винятки: деякі види повністю коричневі або зелені.

У більшості видів самці й самки виглядають однаково, але трапляються й вражаючі винятки. Наприклад, Папуга зелено-червоний або еклектус (Eclectus roratus) тривалий час вважався двома різними видами — аж доки не з’ясувалося, що зелені “самці” й бордово-червоні “самки” — це одна й та сама пташка, просто дуже статево диморфна.

У деяких папуг, особливо у какаду, на голові є виразні пір’яні чубчики, які ті розпускають у момент хвилювання, захисту або залицяння.

Пудровий пух – природна косметика

У пір’їному арсеналі папуг є ще одна дивовижа — пудрові пухові пера. Вони зустрічаються в кількох родинах птахів, але в папуг, особливо в какаду, розвинуті дуже добре. Ці спеціалізовані пір’їни розпадаються на найтонший порошок, яким птахи змащують інше пір’я, захищаючи його від вологи та забруднень. Найчастіше ці пера ростуть у парних ділянках на крижах.

У птахів, на відміну від ссавців, немає багатьох шкірних залоз, але є одна ключова — куприкова, або жировик. Вона розташована біля основи хвоста й виділяє маслянисту речовину, якою птах мастить своє пір’я, роблячи його водостійким. Папуга або розмазує олію дзьобом, або треться головою об залозу, а потім по тілу.

Не всі папуги мають жировик. У таких родів, як амазон (Amazona), піонус (Pionus) та бротогеріс (Brotogeris), залоза або повністю відсутня, або значно зменшена. ³

Еволюція папуг

Папуги — одна з найдавніших груп птахів на Землі. Сучасні генетичні дослідження свідчать, що вони, ймовірно, виникли в Австралії, і звідти поширилися по всьому світу. Найстаріша відома скам’янілість папуги — це плечова кістка, знайдена в Данії, якій приблизно 55 мільйонів років. Вона належить до еоцену, епохи, коли Земля вже знала тропічні ліси й дивовижних пернатих.

Цікаві знахідки також зроблені в Сибіру (папуга з району Байкалу, віком 18 млн років) та в Квінсленді (фрагменти давнього какаду). Попри розмаїття розмірів і кольорів, будова тіла папуг залишається дивовижно подібною між різними родами. ³

Найбільше морфологічне різноманіття припадає на Австрало-Папуаський регіон, а от найбільше видове розмаїття — у тропіках Нового Світу.

На жаль, папуги — вразлива група. Через життя на ізольованих островах і вирубку лісів 16 видів зникли з 1680 до 1960-х, ще 14 — на межі зникнення. Усі зниклі, за винятком каролінського папуги, мешкали на островах Карибського басейну. ³

Що загрожує папугам?

Папуги — справжній виклик для біологів, орнітологів і звичайних людей. Їх люблять, але одночасно виловлюють, через що багато видів опинилися на межі зникнення. На щастя, сьогодні діють міжнародні закони, що обмежують торгівлю дикими птахами. Популярність папуг грає з ними злий жарт. Хоча Конвенція CITES забороняє продаж диких папуг, незаконна торгівля продовжується. Через вирубку лісів, браконьєрство й кліматичні зміни багато видів опинилися на межі зникнення. ⁴

Щороку 31 травня відзначається Всесвітній день папуг, щоб привернути увагу до збереження цих яскравих і розумних птахів, багато з яких перебувають під загрозою зникнення через втрату середовища існування та незаконну торгівлю.

Цікаво, що деякі папуги, які втекли або були випущені з неволі, адаптувались і створили нові дикі популяції в чужих екосистемах. Наприклад, зелений монах-папуга сьогодні живе в кількох штатах США та у Європі і вважається “натуралізованим” птахом.

Як допомогти диким папугам?

• Сортуйте сміття: зменшуйте споживання, переробляйте й використовуйте повторно.
• Підтримуйте природоохоронні організації.
• Ніколи не купуйте папугу, виловленого з дикої природи.
• І, звісно, вивчайте більше про цих чудових істот — знання рятують природу! ⁵

Папуги — це не просто яскраві птахи. Вони — дзеркало природи, що поєднує розум, голос, емоції та барви джунглів. Їх варто не лише любити, а й захищати.

Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!

1. https://seaworld.org/animals/facts/birds/parrots/↩↩
2. https://alexfoundation.org/↩
3. https://www.britannica.com/animal/parrot↩↩↩
4. https://www.nationalgeographic.com/animals/birds/facts/parrots↩
5. https://www.parrots.org/kids/activities/Parrot%20Fact%20Sheet.pdf↩