Цікаві факти про полуницю

Полуниця – це не лише про смак, аромат та вітаміни. Полуниця про літній настрій та щедрість літнього сезону. Саме в розпал полуничного сезону ми підготували для вас цікаві факти про полуницю та дещо полуничне.

Зміст

Цікаві факти про полуницю
Полуниця чи суниця?
Що таке полуничне дерево?
Що таке суничне дерево?
Чи є полуниця афродизіаком?

Цікаві факти про полуницю

Полуниця – це фрукт, який росте на низинних рослинах і є частиною родини розових або трояндових.
Слово «полуниця» походить від давньоанглійського слова «streawberige», що означає «плід сипучої рослини». Це пояснюється тим, що рослини часто використовували для покриття землі як різновиду природної мульчі.
В українській мові слово полуниці вважають похідним від дієслова паленіти (у давнішій формі *поленіти) — «яскраво горіти», «червоніти», «рум’яніти». ¹
Полуниці багаті вітаміном С і антиоксидантами, які можуть допомогти підтримати імунну функцію і зменшити запалення в організмі.
Крім вітаміну С і антиоксидантів, полуниця також містить фолієву кислоту, калій і клітковину.
Полуниця — сильний алерген, варто обережно вживати людям схильним до алергії та маленьким дітям.
Полуницю вперше почали вирощувати в Стародавньому Римі в лікувальних цілях, але згодом вона стала популярною як харчовий продукт у 16 столітті.
Існує багато різних сортів полуниці з різними розмірами, кольорами та смаками.
Полуницю слід зберігати в холодильнику і ретельно промити холодною водою перед вживанням, щоб видалити всі бактерії або сліди грунту, бажано, для цього робити замочування, хоч нетривале.
Полуниця відома своїм серцеподібним виглядом і яскраво-червоним кольором, що робить її популярним символом любові та прихильності. Можливо, за це її вважають афродизіаком?
Одна порція свіжої полуниці (100 г) містить лише 41 калорію, що робить її низькокалорійним варіантом перекусу.
Найбільша полуниця, коли-небудь зареєстрована, важила понад 227 грамів!
Якщо ви шукаєте екологічний варіант, коли справа доходить до покупки полуниці, шукайте органічні або місцеві варіанти. Традиційно вирощувана полуниця потребує великої кількості пестицидів через її вразливість від шкідників.
Полуниця потребує рясного поливу від посадки до врожаю. Листя, плоди та «сердечка» слід намагатися не мочити.
Насіння на зовнішній стороні полуниці (маленькі шишки) насправді називаються «сім’янки», і кожне з них містить одну насінинку.
Насіння полуниці не продається! З насіння полуниці не можна виростити рослину, воно не проростає. Це міф. Полуниця триплоїдна, тобто – стерильна. Це частково правда.
Полуниця є триплоїдною — але не вся:
Суниця садова — це основний вид, який ми називаємо “полуницею”. Вона не є триплоїдною, а октаплоїдна (має 8 наборів хромосом). Тобто садова полуниця не є стерильною — вона успішно розмножується як вегетативно (вусами), так і через насіння, хоча насіннєве розмноження — рідкісне і не зберігає сортові властивості.

Для великоплідної садової полуниці зазвичай використовують розсаду або вуса, бо це надійніше й швидше. Гібридні сорти не зберігають батьківських якостей — якщо ви візьмете насіння з ягід гібридної полуниці (наприклад, великоплідної), то вирощена рослина може дати дрібні, несмачні або зовсім інші ягоди. Вирощування з насіння займає більше часу — часто потрібно 2 роки до першого повноцінного врожаю. Складні умови пророщування — насінню потрібна стратифікація (холодна обробка), постійна волога, світло тощо.
Отже, полуниця розмножується лише вегетативним способом, наприклад, поділом куща або вусами, якщо ми хочемо зберегти її смак та властивості.

Під час висаджування саджанців полуниці важливо, щоб ґрунт зовсім не покривав стовбурець, лише корінець треба засипати ґрунтом.
Садова полуниця чутлива до солі, тому краще використовувати органічні добрива замість мінеральних, вводити при цьому не занадто багато азоту, щоб рослини не розвивали листя на шкоду утворенню квіток. Бажане постійне переважання в добриві фосфору і калію. ¹

Читайте також: Цікаві факти про моркву

Полуниця чи суниця?

Полуниця та суниця – це два види ягід, які часто плутають, але між ними існують деякі відмінності. Полуниця – назва великоплідних видів рослин роду Суниці (Fragaria) (fragrans («запашний», «ароматний»)) родини Розові, а також їхніх плодів.

Суниця (Fragaria vesca) є диким видом, який зазвичай зустрічається в лісах та на луках. Суниці мають дрібніше листя та ягоди, порівняно з полуницею. Ягоди суниці зазвичай менші, темніші та мають більш інтенсивний смак, ніж полуниці. Суниці мають дрібніші, але більш ароматні ягоди. Їх смак може бути більш насиченим і солодким.
Полуниця є гібридним видом, який був виведений шляхом схрещування декількох видів суниць. Полуниці великі, мають світліший колір та менш виражений смак порівняно з дикими суницями. Полуниці вирощуються переважно заради великого розміру та врожайності. Їх смак може бути менш інтенсивним, але вони ідеально підходять для використання в десертах та для свіжого споживання.
Суниці часто ростуть дико та можуть бути знайдені в лісах та на природних луках. Вони менш вимогливі до умов вирощування і догляду.
Полуниці більш поширені у комерційному вирощуванні. Вони потребують більше догляду, включаючи вибір грунту, полив та захист від шкідників та хвороб.

Багато хто чув про полуничне дерево, садівники прагнуть мати його у своєму саду, рекламу саджанців можна побачити в медіапросторі. Одразу скажемо, з полуницею вони не родичі, схожість лише зовнішня. Давайте разом дослідимо ці полуничні чудо-дерева.

Читайте також: Цікаві факти про кавуна

Що таке полуничне дерево?

Полуничне дерево або Дерен головчастий (Cornus capitata) або кизил головчастий — ще одне з незвичайних дерев. Це — вічнозелене дерево висотою до 12м. Квітки білі, зібрані в головчасте суцвіття, цвітуть влітку. Плоди, точніше супліддя, червоні кулясті, розміром з невелике яблуко (2-3 см завдовжки), за формою нагадують полуницю. Усередині плоду міститься солодка слизова м’якоть, в яку занурені досить великі насіння.

Цвітіння полуничного дерева — Плоди полуничного дерева

Полуничним деревом також називають Кудранію (Maclura tricuspidata), хоч вона більше має спорідненості із шовковицею. Гадаємо полуничним деревом Кудранію назвали для збільшення продажів, що це такий маркетинговий прийом продавців саджанців цієї дивної рослини.

Кудранія – це невисоке деревце, що швидко росте з плодами Схожими на шовковицю. Дерево походить зі Східної Азії, але садівники півдня України успішно його вирощують, також Кудранію називають китайською шовковицею. Дерево може виростати до 6 метрів у висоту і відоме своєю присутністю в храмі Танцзе, розташованому на захід від Пекіна, Китай, який названий на його честь.

Дерево вирощують не лише заради його плодів, які є їстівними і можуть бути використані для виготовлення вина, воно має багато інших застосувань. М’якоть плодів цього “полуничного дерева” досить сочна, солодка, без кислинки, на смак нагадує хурму.

У Китаї його листя є джерелом їжі для шовкопрядів, що вказує на його важливість у шовковій промисловості. Кора кудранії має подвійне призначення: її використовують у виробництві паперу та як джерело червонувато-жовтого барвника. Коріння Maclura tricuspidata використовується в медицині. Крім того, деревина цього дерева високо цінується, особливо для виготовлення луків, що свідчить про його значення в традиційних ремеслах.

Що таке суничне дерево?

Суничник або суничне дерево (Arbutus) – це рід дерев або кущів, що складається з 12 визнаних видів квіткових рослин, які належать до родини вересових (Ericaceae). Ці рослини походять з помірних регіонів Середземномор’я, Західної Європи, Канарських островів та Північної Америки. Вони широко відомі як мадрони або суничні дерева.

Це невеликі дерева або чагарники, з червоною корою, яка лущиться, та їстівними червоними ягодами. Цікавим аспектом їхньої біології є затримка розвитку плодів, що займає близько п’яти місяців після запилення. Це призводить до унікального явища, коли квіти з’являються одночасно з дозріванням плодів попереднього року. Зазвичай ці рослини цвітуть у квітні, а плодоносять у жовтні.

Плоди суничного дерева їдять у сирому або вареному вигляді, використовують також для виготовлення алкогольних напоїв.

Стовбур суничного дерева — Червона кора суничного дерева

Полуниця – це смачний фрукт, який може принести багато користі для здоров’я, якщо споживати його як частину збалансованої дієти. Навіть, якщо полунички вживаються лише як частина рецепта, вони додають кольору та смаку багатьом стравам, водночас маючи відносно низьку калорійність. Полуницю можна використовувати в різноманітних стравах, включаючи варення, тістечка, пироги, салати та смузі.

Чи є полуниця афродизіаком?

Полуницю вважають афродизіаком переважно не через доведений біохімічний ефект, а через поєднання символіки, зовнішнього вигляду, кольору, смаку й культурного контексту.

Вона червона, солодка, соковита, має форму, яку легко асоціювати з серцем, часто подається з шоколадом, шампанським, на романтичних вечерях і в рекламі до Дня святого Валентина. Тобто її “афродизіачність” значною мірою створена естетикою, ритуалом і очікуванням.

З наукового боку підтверджень, що полуниця прямо підвищує лібідо або сексуальне збудження, немає. Cleveland Clinic прямо пише, що полуниця корисна для імунітету, серця й мозку, але не має “особливих сексуальних властивостей”; її репутація радше пов’язана з романтичною символікою та маркетингом. ²

Є цікаве психологічне дослідження: людям повідомляли, що полуниця має афродизіачний ефект, і після цього вони оцінювали саму полуницю як більш “збуджувальну”. Але це не доводить фізіологічну дію ягоди — радше показує ефект очікування, тобто щось близьке до плацебо й культурної асоціації.

Що справді є: полуниця корисна для судин і загального здоров’я. Вона містить багато вітаміну C, фолати, поліфеноли, антоціани та інші антиоксиданти. У дослідженні 2023 року споживання полуничного напою підвищувало рівні вітаміну C і фолатів у сироватці та покращувало антиоксидантний потенціал LDL у здорових молодих жінок. ³

Є також ширший напрям досліджень про флавоноїди й еректильну функцію: одне велике спостережне дослідження пов’язувало вищий регулярний вміст певних флавоноїдів у раціоні з нижчою частотою еректильної дисфункції, але автори прямо зазначали, що потрібні інтервенційні дослідження. Це не доказ, що саме полуниця “працює як афродизіак”, а лише натяк, що фрукти й ягоди можуть підтримувати судинне здоров’я, яке важливе для сексуальної функції. ⁴

Отже, найчесніше формулювання таке: полуниця — не доведений афродизіак, а романтизований корисний продукт.

Вона може опосередковано підтримувати здоров’я судин, енергію й загальний стан організму, але немає якісних доказів, що порція полуниці сама по собі помітно підвищує сексуальне бажання. Її ефект радше психологічний: красива подача, атмосфера, асоціації, очікування й контекст близькості.

Полуничного вам настрою!

Читайте також: З полуничкою: рецепти