10 цікавих фактів про Землю

Земля ніколи не була ідеально круглою. Навколо екватора наша планета більша на додаткові 0,3 відсотка в результаті того, що вона обертається навколо своєї осі. Діаметр Землі від Північного до Південного полюса становить 12 714 кілометрів, тоді як на екваторі – 12 756 кілометрів. Різниця – 42,78 кілометрів – становить приблизно 1/300 діаметра Землі. Ця різниця надто мала, щоб її можна було побачити на фотографіях Землі з космосу, тому для людського ока планета здається круглою. Нещодавні дослідження Лабораторії реактивного руху НАСА припускають, що танення льодовиків сприяє подальшому розширенню “талії” Землі.

Земні континенти то з’єднуються, то роз’єднуються. І це триває вже мільйони років. Близько 800 мільйонів років тому великі тектонічні плити, на яких стоять земні масиви, зійшлися разом, об’єднавши континенти у великий суперконтинент під назвою Родинія, в центрі якого знаходилася сучасна Північна Америка. Зрештою, Родинія розпалася на багато уламків, які знову зіткнулися 250-500 мільйонів років тому, утворивши Аппалачі в Північній Америці та Уральські гори в росії та Казахстані.

За іронією долі, найсухіше місце у світі — пустеля Атакама на півночі Чилі — знаходиться поруч з найбільшою водоймою — Тихим океаном. Середньорічна кількість опадів в Аріці, Чилі, становить лише 0,8 міліметра (0,03 дюйма). Вважається, що місто Калама в Атакамі не бачило дощу протягом 400 років, поки в 1972 році не стався раптовий шторм. На відміну від більшості пустель, в Атакамі відносно холодно, а в найбільш посушливих її частинах навіть немає ціанобактерій — зелених фотосинтезуючих мікроорганізмів, які живуть у скелях або під камінням. Астробіологи НАСА подорожують до Атаками, щоб шукати мікроорганізми, які живуть у такому екстремальному середовищі, сподіваючись дізнатися, як може існувати життя на інших планетах.

Якби Земля була ідеальною сферою, її гравітаційне поле було б скрізь однаковим. Але в реальності поверхня планети нерівна, і потоки води, дрейф льоду та рух тектонічних плит під земною корою змінюють силу тяжіння. Ці зміни відомі як гравітаційні аномалії. Гірський хребет, такий як Гімалаї, спричиняє позитивну гравітаційну аномалію — сила тяжіння там сильніша, ніж на рівній ділянці планеті. І навпаки, наявність океанічних западин або провалів у землі, спричинених льодовиками тисячоліття тому, призводить до негативних гравітаційних аномалій. Місія НАСА GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment – Експеримент з вивчення гравітації та клімату), що обертається над нами, складає карту гравітаційного поля Землі з безпрецедентною деталізацією.

Усі зорі, як і наше Сонце, старіють і врешті-решт помирають. Коли Сонце вичерпає свої запаси водню, воно зруйнується під дією гравітації, зрештою перетворившись на червоного гіганта, який буде в 100 разів більшим і в 2 000 разів яскравішим, випаровуючи Землю в процесі. Але не хвилюйтеся, цього не станеться ще близько п’яти мільярдів років.

Це не просто старі байки: за певних умов затишшя перед бурею дійсно існує. Коли шторм втягує тепле вологе повітря — своє паливо — з навколишньої атмосфери, він залишає за собою область низького тиску. Повітря підіймається в грозову хмару, і частина його виштовхується вгору потужними протягами. Ці висхідні потоки забирають гаряче повітря і виштовхують його за межі найвищих грозових хмар, які можуть досягати 16 кілометрів заввишки. Коли повітря опускається вниз, воно стає теплішим і сухішим, а отже, стабільнішим. Воно огортає регіон внизу і стабілізує повітря, що міститься в ньому, в результаті чого люди в цьому регіоні помічають затишшя перед бурею.