Найдавніший у світі відбиток пальця належить неандертальцю

У скельному притулку Сан-Ласаро на околицях Сеговії в Іспанії вчені виявили те, що може бути найстарішим відбитком людського пальця в історії — і зробив його неандерталець. Вік знахідки оцінюється в приблизно 43 тисячі років.

Цей відбиток, залишений на гранітному камені за допомогою червоного мінералу охри, вражає не лише своєю давниною. Він може бути одним із найраніших прикладів символічного мислення серед неандертальців — виду, якого довго вважали нездатним до абстрактного мистецтва.

Камінь, на якому знайдено відбиток, має форму близько 15 см завдовжки й зовні нагадує велику картоплину. В одній його частині природні виїмки схожі на брови, а червона пляма, нанесена охрою нижче, сприймається дослідниками як ніс. Це перетворює камінь на своєрідне обличчя.

Аналіз показав, що охра була нанесена навмисно, з чітким візерунком завитка — типовим для відбитка пальця, ймовірно, дорослого чоловіка-неандертальця. Пігмент рівномірно розподілений, але мікроскопічне дослідження виявило ознаки торкання саме подушечкою пальця.

Символіка чи випадковість?

Автори дослідження, опублікованого 5 травня 2025 року в журналі Archaeological and Anthropological Sciences, вважають, що ця знахідка свідчить про символічне мислення неандертальців. «Це найдревніший і найповніший відбиток пальця, беззаперечно залишений неандертальцем. Його створення демонструє навмисне використання пігменту в символічних цілях», — зазначено в заяві Іспанської національної дослідницької ради (CSIC).

Втім, не всі експерти згодні з такими висновками. Брюс Гарді, антрополог з Коледжу Кеньйон (США), який не брав участі в дослідженні, визнав, що охра була нанесена свідомо, але вказав: «Я не бачу обличчя — символізм в очах того, хто дивиться».

Інші дослідники, зокрема археологиня Ребекка Рагг Сайкс, зазначають, що навіть якщо пляма була символічною, її значення залишається невизначеним: «Це може бути не ніс, а, скажімо, пупок на людській фігурі, якщо повернути камінь інакше».

Мистецтво неандертальців

Питання, чи були неандертальці здатні до мистецтва, досі викликає жваві дебати. Відомі приклади — гравіювання на стінах печер у Франції віком до 75 000 років, а також предмети з червоним пігментом. Проте навіть найбільш вражаючі неандертальські артефакти виглядають скромно в порівнянні з печерними розписами сучасних людей у Шове (Франція) чи на Сулавесі (Індонезія).

Археолог Пол Петтіт з Даремського університету визнає цінність знахідки як прикладу використання пігменту, але зазначає: «Чи має вона символічний зміст, сказати важко».

Окремі фахівці підкреслюють: навіть якщо зображення обличчя є результатом нашої інтерпретації, сам факт вибору каменю з особливою формою й нанесення на нього охри свідчить про складні когнітивні процеси. Автори дослідження пишуть: «Цей факт вказує на людський розум, здатний до символізації, уяви, ідеалізації та проєкції думок на об’єкт».

Таким чином, навіть якщо остаточне значення червоної плями лишається невизначеним, сама знахідка вкотре спонукає переглянути наші уявлення про неандертальців як про примітивних істот. Можливо, в їхньому світі було більше уяви та мистецтва, ніж ми припускали.

_{Джерело: Live Science}