Люди могли жити в Америці 23 тисячі років тому

20 Червня, 2025 3 хв читання

Сліди давніх людей у Національному парку Вайт-Сендс у Нью-Мексико знову підтверджують свою вражаючу давнину — 23 тисячі років. Якщо це правда, то це кардинально змінює уявлення про заселення Америки.

У новому дослідженні, опублікованому нещодавно, команда науковців провела незалежне радіовуглецеве датування органічних відкладів з району, де були виявлені стародавні людські сліди. Ці дані підтверджують результати 2021 року, згідно з якими люди вже мешкали в Північній Америці під час максимуму останнього льодовикового періоду — приблизно 21 000–23 000 років тому. Це суттєво раніше, ніж вважалося раніше.

Контроверсійна хронологія

Перші повідомлення про сліди у Вайт-Сендс з’явилися у 2021 році, коли було заявлено, що вони датуються 21–23 тисячами років. Проте у 2022 році дослідники поставили це під сумнів, звертаючи увагу на метод радіовуглецевого аналізу насіння водної рослини Ruppia cirrhosa. Оскільки така рослина поглинає вуглець з води, а не з атмосфери, це могло призвести до завищення віку зразків.

У відповідь у 2023 році було застосовано альтернативні методи — оптично стимульовану люмінесценцію (OSL) та радіовуглецеве датування пилку хвойних рослин. Ці аналізи знову вказали на вік слідів у межах 21–23 тисяч років.

Останнє дослідження, очолюване Вансом Голлідеєм з Аризонського університету, включало радіовуглецеве датування органічних відкладів у стрижневих зразках ґрунту, зібраних на місці знахідки. Нові результати — 20 700–22 400 років — вкладаються в раніше встановлений хронологічний діапазон. Загалом уже 55 зразків з району слідів підтверджують одні й ті самі часові межі.

«Маємо три незалежні типи зразків — насіння, пилок і органічні відклади — і всі вони дають узгоджені результати», — зазначає Голлідей. «Важко уявити, що таке збігання — це випадковість».

Але скепсис залишається

Не всі археологи готові визнати ці висновки остаточними. Майкл Вотерс з Техаського університету A&M наголосив, що навіть нові зразки можуть містити вуглець, що надійшов з водного середовища, а отже — бути старішим, ніж потрібно для точного датування.

«Невідоме походження вуглецю в органічних відкладах викликає питання щодо точності датування», — заявив він.

Сліди свідчать про присутність мисливців-збирачів, які, ймовірно, мігрували до Північної Америки через Берінгію — сухопутний міст між Сибіром і Аляскою, відкритий під час низького рівня моря в льодовикову епоху. На час залишення слідів місцевість Вайт-Сендс була вологим ландшафтом з озерами, річками та льодовиковою фауною.

Втім, залишків поселень чи знарядь тих людей не знайдено. Голлідей пояснює це тим, що мобільні групи мисливців-збирачів навряд чи залишали артефакти під час коротких переходів.

«Ці люди не кидали речі навмання. Їм доводилось берегти знаряддя, які неможливо було легко замінити», — зазначає вчений.

Протягом десятиліть археологи вважали, що першими людьми на континенті були представники культури Кловіс, які з’явилися приблизно 13 тисяч років тому. Але знахідки у Вайт-Сендс — разом із іншими свідченнями в Південній Америці — поступово змінюють цю картину.

Хоча наукова дискусія триває, нові дані зміцнюють ідею про значно ранішу людську присутність в Америці.