Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) встановив новий рубіж у спостереженнях за раннім Всесвітом, виявивши найдальшу на сьогодні галактику — MoM-z14. Це відкриття не лише перевершило попередній рекорд, встановлений тим самим телескопом, а й змістило межі нашого розуміння космічної історії.
Світло з епохи, коли Всесвіту було лише 280 мільйонів років
За словами дослідників, нова галактика MoM-z14 є “найвіддаленішим спектроскопічно підтвердженим об’єктом з усіх відомих”. Вона випромінювала світло лише через 280 мільйонів років після Великого вибуху — тобто на самому початку формування структур у Всесвіті. Цей сигнал, мандруючи простором і часом, досяг інфрачервоних сенсорів телескопа JWST лише зараз.
Попередній рекорд утримувала галактика JADES-GS-z14-0, яка мала червоне зміщення 14,18. MoM-z14 перевищила це значення, досягнувши redshift 14,44 — чітка ознака того, що вона ще старіша та віддаленіша.
MoM-z14 має діаметр приблизно 240 світлових років, що робить її у 400 разів меншою за Чумацький Шлях. Водночас вона випромінює дивовижно багато світла і за масою приблизно дорівнює карликовій галактиці — Малій Магеллановій Хмарі, супутнику нашої Галактики.
Крім того, у MoM-z14 виявили підвищений вміст азоту відносно вуглецю — хімічну ознаку, яку ми спостерігаємо в кульових скупченнях Чумацького Шляху. Це може свідчити про те, що зореутворення в найдавніших структурах Всесвіту відбувалося подібно до процесів, які згодом сформували зоряні скупчення у нашій галактиці.
Від початку своєї роботи у 2022 році телескоп Джеймса Вебба відкрив набагато більше яскравих галактик раннього Всесвіту, ніж очікували вчені. Це поставило нові питання про формування галактик у перші 500 мільйонів років після Великого вибуху. Дослідницька група під керівництвом астрофізика Рохана Найду з Массачусетського технологічного інституту (MIT) ідентифікувала MoM-z14 як перспективну ціль, вивчивши попередні зображення JWST, а потім здійснила пряме спостереження у квітні 2025 року. 1
Хоча нове дослідження ще не пройшло рецензування, відкриття вже обговорюють у науковому середовищі. Астрофізик Шарлотта Мейсон з Університету Копенгагена, яка не брала участі у дослідженні, зазначила: «Це дуже захопливо. Це підтверджує, що справді існують такі яскраві галактики у ранньому Всесвіті».
Учені очікують ще більше подібних відкриттів найближчими роками. Особливо після запуску космічного інфрачервоного телескопа Nancy Grace Roman Space Telescope, запланованого на 2027 рік. Його широке поле зору дозволить оглядати значно більшу частину неба, ніж JWST.
Проте й JWST ще не сказав останнього слова. Як підсумовують автори дослідження: «Раніше немислимі значення червоного зміщення, що наближаються до епохи перших зір, уже не здаються такими далекими».
Джерело: Live Science Фото: NASA, ESA, CSA, STScI, Brant Robertson (UC Santa Cruz), Ben Johnson (CfA), Sandro Tacchella (Cambridge), Phill Cargile (CfA)
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
