Нове дослідження проливає світло на еволюційні зміни, пов’язані з дієтою та метаболізмом
Два важливі фізіологічні аспекти, які відрізняють анатомічно сучасну людину від інших приматів, — це вищий зріст і вищий базальний метаболічний рівень (BMR). Нещодавнє дослідження, опубліковане 21 травня 2025 року в журналі Cell Genomics, виявило генетичний варіант, що, ймовірно, сприяв одночасному розвитку цих характеристик. Зокрема, мутація, ідентифікована як rs34590044-A, пов’язана з вищим рівнем експресії гена ACSF3, що проявляється в печінці сучасних людей, особливо при споживанні великої кількості м’яса.
Перехід до м’ясної дієти — ключовий момент еволюції
За словами дослідників з Фуданьського університету (Китай), перехід від переважно рослинної дієти до дієти з високим вмістом м’яса став важливим етапом в еволюції людини. Саме ця зміна раціону могла сприяти розвитку таких ознак, як зріст та ефективніший метаболізм.
Для аналізу науковці використали дані UK Biobank — однієї з найбільших біомедичних баз даних, що охоплює геномні й фенотипові характеристики 500 000 осіб. Після обробки понад 6000 потенційно причинних варіантів дослідники зосередилися на регуляторному варіанті гена ACSF3.
Ген ACSF3 кодує фермент, який, як вважають, функціонує в мітохондріях — “енергетичних станціях” клітин. Його підвищена активність, згідно з дослідженням, може сприяти посиленому формуванню кісткової тканини, що пояснює зростання статури.
Цікаво, що у мишей, яким вводили амінокислоти, характерні для м’ясної дієти, і водночас стимулювали експресію ACSF3, спостерігалося збільшення довжини тіла та підвищення базального метаболізму. Це підтверджує припущення, що зазначена мутація могла забезпечити переваги в умовах високобілкового харчування.
Автори дослідження підкреслюють, що розвиток фізіологічних рис сучасної людини — результат складної взаємодії генетичних, екологічних та демографічних чинників. Такий підхід дозволяє краще зрозуміти не лише еволюційні механізми, але й сучасну схильність до таких порушень, як ожиріння, метаболічний синдром чи цукровий діабет 2 типу.
Використання мультиомного аналізу — тобто дослідження генів, активності генів і речовин, які виробляє організм — разом із сучасними комп’ютерними технологіями та аналізом ДНК давніх людей допомагає вченим краще зрозуміти, як наші предки пристосовувалися до різних типів харчування і умов життя.
Команда планує досліджувати інші генетичні механізми, що сприяли адаптації людини до різноманітних харчових середовищ. Вони припускають, що багато інших рис — фізіологічних, метаболічних чи навіть поведінкових — могли еволюціонувати аналогічним чином.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
Коментарів ще немає. Будьте першим!