Коти єдині тварини, що муркочуть?

Муркотіння — це одна з найприємніших і найвпізнаваніших рис домашніх котів. Цей тихий звук зазвичай означає, що кіт задоволений або щасливий. Але чи тільки коти мають здатність муркотіти?

На це питання відповідь залежить від того, як саме ми визначаємо муркотіння, зазначає професор біології Джонатан Лосос з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, автор книги Муркотіння кота: як коти еволюціонували від савани до вашого дивана (The Cat’s Meow: How Cats Evolved from the Savanna to Your Sofa).

Муркотіння котів має дві важливі складові: контекст і механізм. Коти можуть муркотіти не лише від задоволення, але й у стресі чи болю. Муркотіння починається вже в ранньому дитинстві — і кошенята, і їхні матері використовують його для спілкування під час годування.

Фізіологічно муркотіння котів відрізняється від інших звуків. Воно виникає за рахунок вібрації гортані (голосової коробки) не лише на видиху, як більшість звуків у тварин, а постійно — і на вдиху, і на видиху. Саме ця безперервність вважається визначальною рисою муркотіння.

Хто ще з котячих муркоче?

Домашні коти (Felis catus) — не єдині представники родини, які володіють цим умінням. Також муркочуть:

• гепарди (Acinonyx jubatus),
• пуми (Puma concolor),
• сервали (Leptailurus serval),
• рисі (Lynx rufus).

Деякі дослідники навіть пропонують ділити котів не на “великих” і “малих”, а на “муркотливих” і “ревучих”.

Леви, тигри, ягуари та леопарди не вміють муркотіти, але здатні ревіти — ймовірно, через особливу будову під’язикової кістки.

Муркотливі не коти

За межами родини котячих майже ніхто не має справжнього муркотіння. Виняток — генети, далекі родичі котів, які також видають безперервні вібруючі звуки на вдиху та видиху. Їх описують як схрещення кота з мангустом — стрункі тіла, довгі морди та плямистий хутряний покрив.

Щонайменше два види генетів доведено муркочуть, але вчені припускають, що таких може бути більше.

А хто ще «муркоче», хоча й не зовсім?

Якщо дещо розширити визначення муркотіння — наприклад, допустити, що звук виникає лише на видиху чи має інший механізм — то перелік тварин, які “муркочуть”, суттєво розширюється.

• Єноти (Procyon lotor) можуть видавати звуки, схожі на муркотіння, особливо дитинчата поруч з матір’ю.
• Кролики іноді “потріскують” зубами, коли розслаблені.
• Летючі миші можуть видавати “муркотливі” звуки при взаємодії з людьми.
• Сірі білки (Sciurus carolinensis) спілкуються з дитинчатами звуком “мук-мук”, що нагадує муркотіння.

Цікаво, що навіть павуки-вовки (Gladicosa gulosa) можуть видавати “муркотливі” звуки, стукаючи спеціальними частинами тіла для приваблення партнерів.

Хоча багато тварин можуть видавати звуки, схожі на муркотіння, лише коти та генети, справді муркочуть у фізіологічному сенсі — безперервно та з характерною вібрацією гортані на вдиху й видиху.

Муркотіння це чарівна особливість домашнього улюбленця, яка й досі залишається загадкою для науки.

За матеріалами LiveScience