Дослідження: домашні улюбленці приносять щастя на $87 500 — але чи варто оцінювати це в грошах?

6 Червня, 2025 3 хв читання

118

Недавнє дослідження, опубліковане в журналі Social Indicators Research, дійшло цікавого й дещо суперечливого висновку: домашні тварини можуть підвищити рівень задоволення життям на 3–4 пункти за 7-бальною шкалою. У грошовому еквіваленті це відповідає додатковому доходу в $87 500 на рік. Тобто, дослідники спробували оцінити щастя, яке нам приносять улюбленці, у доларах.

На перший погляд це виглядає як радісне підтвердження того, що ми й так відчуваємо — тварини роблять нас щасливішими. Та якщо копнути глибше, постає низка етичних та концептуальних питань: чи можемо ми дійсно оцінити любов? І що ми забуваємо, коли зводимо міжвидові стосунки до економічного балансу?

У дослідженні застосовано так званий підхід «життєвого задоволення», який дозволяє перетворювати нематеріальні речі — як-от дружба, любов чи турбота про тварин — на умовну грошову вартість. Мета, очевидно, полягає в тому, щоб продемонструвати, наскільки значущим є вплив тварин на наш добробут.

Але така логіка може мати зворотний ефект: перетворюючи емоційний зв’язок на товар, ми ризикуємо почати сприймати тварин як сервіс або інструмент доброго самопочуття. У цій парадигмі собаки й коти постають як біологічні «антидепресанти», що приносять вигоду у вигляді зменшення стресу або заощадження на медичних витратах.

Тварини — не ліки проти самотності

Безсумнівно, улюбленці відіграють важливу роль у житті багатьох людей: вони дають рутину, підтримку і відчуття присутності в моменти труднощів. Але зведення їхньої ролі лише до того, «що вони дають нам», є спрощенням, яке ігнорує потреби самих тварин.

Багато домашніх тварин мають проблеми з поведінкою, переживають ізоляцію або страждають через умови утримання, невідповідні їхнім природним потребам. У випадку екзотичних тварин ці проблеми ще серйозніші. Прагнення бачити улюбленців винятково як джерело користі для людини призводить до викривленого, надто оптимістичного уявлення про міжвидову дружбу.

Справжня етична модель взаємодії з тваринами — це не «вони для нас», а «разом із нами». Ми маємо запитувати себе: чим ми можемо бути корисні нашим улюбленцям? Яких умов вони потребують для щастя та добробуту? Як нам поважати їхню індивідуальність?

Ідеальна взаємодія — це взаємне збагачення. Якщо людина відчуває радість від собаки, то собака має жити в умовах, де він теж щасливий. Це означає — етичне розведення, уважне навчання, усвідомлений вибір породи або виду, турботу й відповідальність.

Обережно з політикою «тварини як терапія»

Окреме питання — роль тварин у державній політиці. Ідея використання улюбленців як недорогого інструменту для поліпшення психічного здоров’я приваблива, але ризикована. Якщо державна стратегія буде розглядати тварин лише як «засоби для втручання», це може спричинити сплеск необдуманих заведень тварин, безвідповідального утримання або недогляд за добробутом самих тварин.

Політика має базуватися не на експлуатації, а на підтримці відповідального ставлення до улюбленців: просвіта, контроль за умовами утримання, заохочення до того, щоб взяти тварину з притулку замість купівлі, боротьба з жорстокими практиками селекції.

Зрештою, тварини справді мають величезну цінність у житті людей. Але ця цінність не вимірюється у доларах. Любов не потребує економічного обґрунтування. А гідність тварини не залежить від того, скільки вона «дає» людині.

Тож, навіть якщо цифра $87 500 виглядає ефектно, справжнє питання — не скільки наші улюбленці вартують для нас, а чи ми самі варті їхньої довіри та відданості.

Хай це дослідження стане приводом не лише порадіти, а й замислитися — як нам краще дбати, захищати і поважати тих, хто щодня дарує нам свою присутність, муркотіння чи погляд із відданістю.

Джерело PsychologyToday

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися