Мова людей орієнтована на безпеку, а не на емоції
Дослідники з Університету Вермонта запропонували новий спосіб розуміння людської мови, який кидає виклик теорії, що десятиліттями домінувала в психології, лінгвістиці та штучному інтелекті. Вони виявили, що мова організована не навколо емоцій, як вважалося раніше, а навколо фундаментальної потреби в безпеці, владі та порядку. Головний висновок полягає в тому, що людська мова має глибоку упередженість на користь слів і понять, пов’язаних із безпекою.
Понад 70 років багато дослідників описували значення слів через три емоційні виміри: валентність (позитивне проти негативного), збудження (збуджене проти спокійного) та домінування (контролююче проти підпорядкованого). Ця модель, відома як VAD-фреймворк, бере початок від робіт Чарльза Осгуда в 1950-х роках і широко використовується в аналізі настроїв та розробці штучного інтелекту.
Однак нове дослідження, опубліковане в Science Advances, показує, що ця давня рамка має серйозні недоліки. Команда під керівництвом Пітера Доддса проаналізувала мільярди вживань понад 20 000 слів у різноманітних текстах, включаючи сторінки Вікіпедії, Google Books, The New York Times та оповідання про Шерлока Холмса. Вони використали штучний інтелект, щоб виявити основні виміри значення, і з’ясували, що традиційна VAD-модель не повністю відображає реальну структуру мови. «Компас був зіпсований», — сказав Доддс.
Влада, небезпека, порядок
На основі аналізу команда розробила нову структуру, яку вони назвали «оусіометрія». Вона описує значення через три незалежні виміри: влада (слабкий проти могутнього), небезпека (безпечний проти небезпечного) та структура (упорядкований проти хаотичного).
Ця нова система, відома як GPADS (від англійських слів goodness, power, aggression, danger — доброта, влада, агресія, небезпека), виявилася значно ефективнішою. Вона здатна пояснити понад 90% варіації в значенні слів, тоді як стара VAD-модель пояснює лише близько 72%. 1
Дослідження мільярдів слів у книгах, новинах, соціальних медіа та розмовній мові показало один і той же чіткий патерн: мова сильно схиляється до слів, пов’язаних із безпекою, а не до слів, пов’язаних із небезпекою. 2
Безпека замість просто «позитиву»
Ця упередженість на користь безпеки пропонує нове тлумачення так званого принципу Полліанни — давньої ідеї в лінгвістиці, що мова має тенденцію до позитиву. Нова робота припускає, що цей патерн не просто про позитивні емоції. Натомість він відображає глибшу упередженість на користь безпеки. «Позитивна упередженість принципу Полліанни є, фактично, одновимірною проекцією основної упередженості на користь безпеки», — йдеться в дослідженні.
«Це велике спостереження, яке випливає з цієї роботи, — сказав Пітер Доддс. — Вирази безпеки мають вирішальне значення для всієї мови». Він вважає, що це має сенс для такої соціальної істоти, як людина. Ми сильно покладаємося один на одного для виживання, тому безпека, або принаймні безпечні слова, мають велику цінність.
Мова як інструмент виживання
Висновки мають широкі імплікації. Якщо мова схильна до безпеки, то саме спілкування могло формуватися еволюційним тиском, пов’язаним із виживанням. Слова роблять більше, ніж просто виражають емоції. Вони допомагають людям оцінювати ризик, ідентифікувати загрози та координувати поведінку в невизначеному світі. 3
Цей погляд допомагає пояснити, чому люди так часто спілкуються про те, чи щось відчувається безпечним чи небезпечним. У різних культурах і ситуаціях ми регулярно сигналізуємо про рівень ризику місць, дій, людей і подій. Дослідження припускає, що цей вимір безпеки не є вторинним по відношенню до емоції. Він може бути одним із фундаментів значення.
Дослідники також проаналізували кілька мов і виявили, що хоча загальна тенденція зберігається, українська мова останнім часом схиляється більше до небезпеки, ніж інші мови. «Це народ або люди, які перебувають в облозі, — сказав Доддс. — Ви можете бачити зрушення на рівні населення, і вони не повертаються назад».
Нова модель також має пряме значення для штучного інтелекту. Багато систем обробки природної мови залежать від аналізу настроїв, сформованого рамками, подібними до VAD. Якщо ці моделі не захоплюють глибшу структуру значення, системи ШІ можуть систематично неправильно інтерпретувати людську мову. Додавання вимірів влади, небезпеки та структури до цих систем могло б зробити їх точнішими.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
- https://scitechdaily.com/scientists-challenge-a-70-year-old-theory-of-language-with-a-surprising-discovery↩
- https://www.facebook.com/physorg/posts/new-analysis-of-billions-of-words-across-diverse-texts-demonstrates-that-human-l/1449202273901823↩
- https://phys.org/news/2026-05-human-language-deep-safety-bias.html↩
