Мозок двомовних людей має єдиний «граматичний двигун» для всіх мов
Як мозок двомовної людини обробляє дві мови? Чи існують окремі нейронні механізми для кожної з них, чи обидві мови покладаються на спільну систему? Нове дослідження, опубліковане в Journal of Neuroscience, дає переконливу відповідь: мозок використовує єдиний «граматичний двигун» для всіх мов, якими володіє людина.
Зміст
«Наше дослідження свідчить, що мозок має один граматичний двигун, який живить усі мови, якими ми говоримо, а не окремі двигуни для кожної», — заявив співавтор роботи Есті Бланко-Елор’єта, нейронауковець з Нью-Йоркського університету (NYU). 1 Він додав, що отримані дані вказують на те, що людська мова «може бути побудована з нейронних обчислень, які виходять за межі будь-якої однієї мови».
Як проводили дослідження
Дослідники на чолі з Бланко-Елор’єтою та докторанткою Сюаньї «Джессікою» Чень залучили 23 висококваліфікованих двомовних носіїв англійської та іспанської мов. Вони використовували неінвазивну магнітоенцефалографію (МЕГ), яка вимірює крихітні магнітні поля, що виникають, коли нервові клітини передають один одному електричні сигнали. МЕГ дозволяла відстежувати мозкову активність мілісекунда за мілісекундою.
Під час експерименту учасники чули слова в однині англійською чи іспанською — наприклад, «boat» або «barco» — і мали утворити множину («boats» або «barcos»). Крім того, дослідники тестували когнати (слова в різних мовах, які мають спільне походження, значення та звучання, як-от «animal») і псевдослова — вигадані слова на зразок «paple».
Єдина нейронна система
Аналіз показав, що незалежно від мови в мозку виникають подібні патерни активності. Когнати не підсилювали цього збігу, а псевдослова не послаблювали його. «Це ускладнює пояснення ефекту як простого відображення спільного словникового запасу й свідчить про те, що мозок, імовірно, репрезентує саму граматичну операцію», — пояснив Бланко-Елор’єта виданню New York Times.
Таким чином, мозок не використовує окремі «правила» для кожної мови. Натомість граматика реалізується як багаторазове обчислення — універсальний мовний шаблон. Це означає, що коли двомовна людина засвоює нове слово (навіть вигадане), мозок автоматично застосовує до нього той самий граматичний механізм.
Мір’яна Бозич, когнітивна нейронауковиця з Кембриджського університету, яка не брала участі в дослідженні, назвала результати «дуже інформативними» та такими, що пропонують вагомі докази спільного мозкового механізму. Водночас вона зауважила, що вони не є несподіваними, оскільки узгоджуються з першими результатами в цій галузі. Проте дослідники поки не знають, чи поширюється цей висновок на мовні пари, які відрізняються значно більше, ніж англійська та іспанська. Майбутні дослідження мають з’ясувати це, зазначають автори в статті.
Паралельне відкриття
Майже одночасно, 24 червня, журнал Cell опублікував інше дослідження за участю двомовних носіїв англійської та іспанської мов. Вчені з Університету Райса та Медичного коледжу Бейлора виявили, що гіпокамп зберігає значення слів у «мовно-незалежному форматі». 2 Вони вимірювали активність окремих нейронів за допомогою мікроелектродів і Neuropixels-зондів і з’ясували, що хоча більшість нейронів реагують по-різному на різні мови, просторові співвідношення між поняттями в нейронному просторі залишаються стабільними. Це дозволяє мозку зберігати спільну «геометричну карту» значень.
Обидва дослідження разом свідчать про те, що білінгвізм спирається не на окремі системи для кожної мови, а на єдиний гнучкий механізм, що працює на рівні граматики та значень.
Практичне значення для вивчення мов
Відкриття має й практичні наслідки. Як зазначив Бланко-Елор’єта, «якщо існує один універсальний механізм для мови, то вивчати нові мови, можливо, легше, якщо ви вже знаєте одну». Іншими словами, мозок не мусить будувати абсолютно нову граматичну систему з нуля — він може адаптувати наявну.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
