Цікаві факти про стервʼятників

Стерв’ятник. Це слово звучить різко, як образа. У нашій мові воно стало символом жадібності, холодного чекання чи навіть хижої підступності. Ми часто вживаємо його, щоб принизити когось — і майже ніколи не замислюємося, що за живий образ ховається за цією назвою. Щороку у вересні відзначається Міжнародний день стерв’ятника. Підготували для вас цікаві факти про стервʼятників.

Насправді ж стерв’ятники — зовсім не ті темні “пророки смерті”, якими ми звикли їх уявляти. Вони — величні вартові небес, які здіймаються високо у повітря й невидимими колами стежать за порядком життя і смерті у дикій природі. Їхня місія — очищати землю від гнилі та хвороб, підтримуючи баланс, без якого світ давно загруз би у власних залишках.

Парадоксально, але птах, ім’я якого стало лайливим, у природі виконує одну з найсвятіших і найнеобхідніших ролей. І чим більше ми дізнаємося про стерв’ятників, тим очевидніше стає: вони заслуговують не на зневагу, а на шанування та захоплення.

Стерв’ятники — це великі соціальні птахи, які мешкають на всіх континентах, окрім Антарктиди та Австралії. У світі існує 23 види цих хижих птахів, які поділяють на дві великі групи: стерв’ятники Старого Світу (Африка, Європа, Азія) та стерв’ятники Нового Світу (Америка). Хоча зовні вони дуже схожі, з еволюційного погляду вони не є близькими родичами. Це яскравий приклад конвергентної еволюції: подібність виникла незалежно, як відповідь на однакові умови життя та спосіб харчування. ¹

Стерв’ятники Старого Світу (Accipitridae) — сюди входять грифи (наприклад, гриф чорний, сип білоголовий), бородань і єгипетський стерв’ятник.
Стервʼятники Нового Світу (Cathartidae) — це індичий і чорний стерв’ятники, а також найбільші їхні представники — андійський і каліфорнійський кондори.

Гриф і стервʼятник – це одне й теж?

Ні, це не зовсім одне й те саме, хоча в українській мові ці слова часто плутають.
Стерв’ятники — це ширше поняття, яке об’єднує всі види падальників із двох великих груп:
Старого Світу (Африка, Європа, Азія) — належать до родини яструбових (Accipitridae).
Нового Світу (Америка) — належать до родини Cathartidae.
Гриф — це конкретна група старосвітських стерв’ятників, які живуть у Євразії та Африці. Наприклад: білоголовий сип (іноді зветься “гриф”), гриф чорний (Aegypius monachus), гриф рябий тощо.
Тобто:
✔️ Кожен гриф є стерв’ятником.
✔️ Але не кожен стерв’ятник є грифом (бо до стерв’ятників входять і кондори, і індичі стерв’ятники, і пальмові стерв’ятники тощо).

Читайте також: Цікаві факти про птахів

Цікаві факти про стервʼятників

Ці птахи вражають своїми габаритами. Довжина тіла коливається від 60 до 140 сантиметрів, а розмах крил може сягати від 1,5 до 3 метрів. Рекордсменом є андійський кондор, чиї крила розгортаються на цілих 10 футів (понад 3 метри) — це один із найбільших літаючих птахів світу. Вага стерв’ятників різниться залежно від виду: від 2 кілограмів до понад 12. У дикій природі вони живуть у середньому близько 20 років, а великі види можуть доживати й до півстоліття. ²
Головна риса стерв’ятників — це їхня роль санітарів. Більшість видів живляться падлом, поїдаючи залишки мертвих тварин. Завдяки цьому вони виконують надзвичайно важливу екологічну функцію: утилізують туші, зменшують викиди вуглецю від гниття та запобігають поширенню смертельно небезпечних бактерій, таких як ботулізм чи збудники чуми. Їхня кислота у шлунку настільки сильна, що знищує майже всі відомі патогени.
Стерв’ятники мають і унікальні адаптації. Наприклад, багато з них мають голу голову й шию — це зручніше й гігієнічніше, коли доводиться занурюватися в тушу. Така “лисість” також допомагає регулювати температуру тіла, коли птах різко переміщується з розпечених рівнин у прохолодні гірські висоти.
Але не всі стерв’ятники обмежуються падлом.
– Пальмовий стерв’ятник з Африки харчується здебільшого плодами пальм.
– Єгипетський стерв’ятник — відомий “інтелектуал”: він використовує камені, аби розбивати міцні страусині яйця.
– Бородань віддає перевагу кісткам. Він підіймає їх високо в небо і кидає на скелі, аби дістатися до поживного кісткового мозку.
– Цікаво, що в Америці індичий стерв’ятник ніколи не полює, а харчується лише падлом. Його особлива здатність — чудовий нюх, рідкісний для птахів. Він може відчути запах розкладу за кілька кілометрів.
Стерв’ятники здатні обгризти тушу невеликої тварини до кісток менш ніж за пів години.
Бородань і єгипетський стерв’ятник спеціально “фарбують” свої пір’я у багні, набуваючи помаранчево-бурого відтінку. Навіщо вони це роблять — досі загадка.
У Туреччині знайшли одну з найстаріших музичних флейт у світі, виготовлену з кістки крила стерв’ятника. Їй близько 40 тисяч років.
У давньому Єгипті цих птахів вважали символами материнства та співчуття. ³
Індичих стерв’ятників використовують навіть у сучасних газових службах: вони відчувають запах тіоїну — сполуки, яку додають у газ, щоб надати йому запах гнилі. Так птахи підказують, де є витік.
Цікаво, що стерв’ятники Нового Світу майже німі, адже в них відсутня сирінкс — голосовий орган птахів. Вони можуть лише шипіти чи гарчати. Натомість Старосвітські стерв’ятники мають багатший арсенал звуків: дослідження показують, що, наприклад, грифові стерв’ятники мають до 12 різних типів сигналів для соціальної комунікації.

Читайте також: У птахів теж є акценти: як формуються пташині “діалекти”

Багато стерв’ятників моногамні та щороку повертаються до одного й того ж партнера. У індичих стерв’ятників шлюбні танці виглядають як “колективна хореографія”: кілька птахів стрибають у колі, після чого утворюють пари й злітають разом. ⁴
Гнізда зазвичай будують на скелях, у печерах чи навіть у покинутих будівлях. У кладці зазвичай 1–2 яйця. Інкубація триває близько місяця. Пташенята вилуплюються сліпими й безпорадними, проте вже через два-три місяці стають на крило.

Читайте також: Цікаві факти про фламінго

Дивовижна поведінка стервʼятників

Стерв’ятники мають низку дивних, але ефективних звичок:

Охолодження за допомогою екскрементів. Вони справляють потребу собі на лапи — цей процес зветься урогідрозом — і так знижують температуру тіла.
Захист блювотою. Якщо птаха налякати, він може відригнути шматки їжі. Це не лише відлякує хижаків, а й полегшує швидкий зліт, адже вага зменшується.
Колективне життя. Вони збираються у великі зграї, які навіть мають поетичні назви: “комітет”, “кетл” (англ. “казан”) або “вейк” (англ. “поминальний обряд” — бо збираються навколо мертвих).

Попри поширену думку, коли стерв’ятники кружляють у небі, вони не “чекають, поки жертва помре”. Насправді вони використовують висхідні потоки теплого повітря — терміки. Завдяки цьому вони підіймаються високо, практично не махаючи крилами, і долають величезні відстані в пошуках їжі, економлячи сили.

Стерв'ятники, що пожирають мертву тварину, Африка

Загрози та охорона стервʼятників

Попри величезну користь для людини та природи, стерв’ятники належать до найбільш зникаючих птахів у світі.

Каліфорнійський кондор у США та індійський червоноголовий стерв’ятник — на межі зникнення.
В Індії популяція стерв’ятників скоротилася більш ніж на 99% у 1990-х роках через ветеринарний препарат диклофенак, що викликав у птахів смертельну ниркову недостатність. Це спричинило екологічну катастрофу: туші худоби залишалися гнити, а їх з’їдали собаки, що призвело до спалахів сказу серед людей.

У 1990-х роках в Індії та деяких інших країнах почали широко застосовувати диклофенак — звичайний протизапальний препарат для лікування великої рогатої худоби.

Корову лікували диклофенаком → тварина могла загинути від хвороби чи старості, але в її тканинах залишався цей препарат.
Стерв’ятники з’їдали тушу → разом із м’ясом вони отримували диклофенак.
У птахів він викликав гостру ниркову недостатність → нирки переставали працювати, у крові накопичувалася сечова кислота, і птах гинув протягом кількох днів.
Смертність була колосальною: навіть одна оброблена корова могла вбити кількох стерв’ятників.

У результаті:

За 10–15 років чисельність деяких видів в Індії впала більш ніж на 99%.
Коли стерв’ятники зникли, туші худоби почали гнити просто неба. Їх почали їсти дикі собаки → їх стало різко більше → різко зросла кількість випадків сказу серед людей.

Тобто звичайний ветеринарний препарат через харчовий ланцюг знищив майже всіх стерв’ятників у регіоні й спричинив екологічну та навіть медичну кризу.

Після заборони диклофенаку в Індії та Бангладеш ситуація поступово стабілізувалася: створюють “зони безпеки” для стерв’ятників, станції підгодівлі та програми штучного розведення. Проте загрози залишаються — отруєння, зниження кількості здобичі, електричні лінії та руйнування природних місць гніздування.

Хоч стерв’ятники мають погану репутацію, насправді вони — один із головних “санітарів” нашої планети. Без них світ був би завалений трупами, а ми жили б у небезпечнішому й бруднішому середовищі. Вони — не символ смерті, а навпаки — символ очищення й відновлення життя.

Читайте також: Цікаві факти про папуг