Цікаві факти про папуг

Ці птахи — справжні жителі тропіків. Їх можна зустріти в Південній Америці, Африці, Азії, Австралії, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Тихого океану та навіть у Новій Зеландії. Єдиний вид, що колись мешкав у Північній Америці — каролінський папуга, на жаль, був повністю винищений людиною. В Європі папуги раніше не мешкали у дикій природі, але в останні десятиліття деякі види, зокрема папуги-монахи, акліматизувалися після втечі з неволі та утворили стабільні популяції в містах і парках багатьох країн.
У природі більшість папуг мешкає в лісах, хоча деякі полюбляють савани та степи. Наприклад, кіа з Нової Зеландії мешкає в горах, але харчується в лісах. Хвилясті папужки, нічні папуги та неофеми — мешканці сухих австралійських рівнин.
Розміри папуг — від крихітних 8 см до гігантських 100 см у довжину. Тіло зазвичай кремезне, з короткою шиєю, сильними ногами й масивним дзьобом. У них широкі крила, а хвіст може бути коротким і округлим або довгим і загостреним, як в ара. У деяких, як-от у папуг-пріонітурів (мешкають на Філіппінах та навколишніх островах), центральні пера хвоста видовжені й мають «лопатеву» форму.
У дикій природі папуги живуть зграями — іноді дуже великими. Вони голосно перекрикуються, тримаються разом, а барвисте оперення допомагає їм зливатися з листям.

Зграя диких хвилястих папуг в Австралії — Зграя ара

Як папуги спілкуються? Папуги мають гучні голоси, і кожен звук щось означає: «Увага, яструб!» або «Ходімо, тут є їжа!». Вони навчаються цим звукам, слухаючи своїх батьків і членів зграї. Домашні папуги здатні навчитися говорити, повторюючи людську мову.
А ще вони використовують мову тіла — наприклад, надувають пір’я, щоб показати настрій чи попередити про небезпеку.
Наприклад, жовточубі какаду мають до 12 різних звуків, які виражають емоції — від захоплення до тривоги. У дикій природі папуги не повторюють людських слів — це особливість життя в неволі.
Ще з часів Стародавнього Риму папуги були домашніми улюбленцями. Їх цінували за яскравий вигляд, розум, лагідність і здатність наслідувати звуки. Хоч вони й не розуміють змісту своїх слів, але здатні запам’ятовувати сотні звуків і фраз. Папуги — розумні, харизматичні, мелодійні й дуже контактні. Саме тому їх із давніх часів утримують як домашніх улюбленців. Найпопулярніші серед домашніх птахів — ара, амазони, корели, хвилясті папужки та какаду.
Багато папуг імітують звуки, включно з людською мовою. А справжнім феноменом вважається сірий африканський папуга (Psittacus erithacus) — самці цього виду здатні відтворювати десятки фраз і звуків з неймовірною точністю. У природі вони живуть у тропічних лісах, а у неволі стають справжніми “балакунами”.

Читайте також: У птахів теж є акценти: як формуються пташині “діалекти”

Цікавий факт: Дикі папуги майже ніколи не навчаться говорити. Навіть якщо потраплять у неволю, вони залишаються дикими за характером і не соціалізуються з людиною. Навчити говорити легше молодого папугу, вирощеного поруч із людьми — не обов’язково в другому поколінні, головне, щоб він змалку звик до людської мови.
До речі, не всі види “балакучі”: найкраще імітують мову сірі жако, амазони та деякі ара.
Деякі дослідники вважають, що папуги не поступаються дельфінам і шимпанзе. Наприклад, сірий африканський папуга Алекс умів рахувати до шести, розрізняв сім кольорів і називав 35 предметів. Його навіть навчали читати! Нині його наставниця, докторка Пеперберг, продовжує дослідження з новими папугами. ²

Харчуються папуги виключно рослинною їжею: від соковитих плодів і нектару до горіхів і насіння. Великі види розгризають тверді шкаралупи, а деякі, як-от Чорний какаду (Какатоїс-голіаф), виїдають жучків з-під кори дерев. Папуга Кеа здатен навіть розривати туші загиблих тварин, щоб дістатися до жиру.

Новозеландський Кеа — Какатоїс червонохвостий

Папужина лапа — це зигодактильний витвір природи: два пальці спрямовані вперед, два назад. Така структура дозволяє лазити, тримати їжу, ніби руками. Ноги короткі, міцні, з товстою шкірою та лусками.

Дзьоб папуги — суперінструмент. Він масивний, загнутий, з рельєфною внутрішньою поверхнею, яка допомагає утримувати насіння. А головне — рухомий: верхня частина здатна підійматися незалежно від черепа! Це дозволяє папугам працювати дзьобом, як справжньою третьою рукою.
На перший погляд, може здатися, що дзьоб папуги — це суцільний шматок кістки. Але це не так! Як і багато інших кісток у пташиному тілі, дзьоб всередині порожній, а міцності йому надають тонкі кісткові перегородки. Зовні він вкритий кератином — саме тим, з чого складаються наші нігті.
І ось ще цікаво: дзьоб папуги росте безперервно! Але зношується природним чином — під час харчування, гризіння деревини та перетирання верхньої і нижньої частин одна об одну.
Лорікети мають язики у формі маленьких пензликів — ідеально для збору нектару з квітів.
У всіх папуг є восковиця — ділянка м’якої шкіри навколо ніздрів. У хвилястих папужок вона блакитна в самців і бежева в самок.

Восковиця — це м’яка ділянка шкіри навколо ніздрів, яка часто має яскраве забарвлення й допомагає розрізнити стать у деяких видів папуг.

Папуги дуже соціальні. Пари тримаються разом, доглядають одне одного, а якщо одне зникає — інше може буквально померти з туги. Вони люблять, коли їх гладять, обожнюють увагу й можуть легко навчитися трюків.
Більшість папуг — однолюби. У шлюбному танці вони кланяються, чистять одне одному пір’їни, розпускають хвіст, годують партнера. Гніздяться в дуплах дерев, термітниках, печерах або навіть земляних норах. Деякі хвилясті папужки вирізають отвори в термітниках, а великі ара влаштовують гнізда в печерах на скелях. Монах-папуга будує унікальні гнізда з гілок, у яких живе кілька пар.
Яйця у папуг білі, круглі. Зазвичай самка відкладає 2–8 яєць і висиджує їх від 22 до 30 днів. Коли пташенята вилуплюються, мама годує малечу, а тато приносить їжу для неї. Великі види відкладають по 2 яйця. Малята вилуплюються голими та безпорадними, і батьки вигодовують їх відригнутою їжею. Догляд триває навіть після того, як малеча залишає гніздо.
Попри чарівність, папуги потребують особливого догляду. Вони можуть жити до 80–100 років, мають сильний дзьоб, який легко кусає, і потребують великого простору. Плюс — вони галасливі, і цей шум не всім до вподоби. Великі папуги живуть так довго, що часто переживають своїх господарів. Тому деякі люди навіть вказують своїх птахів у заповітах.
Папуги — розумні, харизматичні, мелодійні й дуже контактні. Саме тому їх із давніх часів утримують як домашніх улюбленців. Найпопулярніші серед домашніх птахів — ара, амазони, корели, хвилясті папужки та какаду.
Папуги — важлива ланка тропічних екосистем. Вони розносять насіння, адже не все переварюється і згодом проростає разом із гуано у нових місцях. А деякі види, що харчуються нектаром, відіграють ключову роль у запиленні тропічних рослин. ¹

Шкіра та оперення папуг

Папуги — це, без перебільшення, живі веселки, що вражають своєю барвистістю. Їхнє оперення яскраве, насичене й помітне здалеку. Але, попри таку яскравість, пір’їн у них не так уже й багато, і вони мають досить тверду структуру.

Чи всі пір’їни однакові? Аж ніяк! У птахів є щонайменше три основні типи пір’я, кожен із яких виконує свою унікальну функцію:

Пухові пір’їни — це найдрібніші, найм’якші та найтепліші. Вони заховані найближче до шкіри птаха і працюють як натуральна ковдра — зберігають тепло, допомагаючи регулювати температуру тіла.
Контурні пір’їни вкривають голову та тулуб. Вони надають птаху його знайому гладку форму, зменшуючи опір повітря й дозволяючи літати з грацією.
Польотні й хвостові пір’їни — справжні велетні у пір’яній родині. Вони значно жорсткіші й довші, саме завдяки їм птах відштовхується від повітря та здіймається у небо.

У природі найпоширеніше забарвлення папуг — зелений з плямами червоного, жовтого, синього, білого або помаранчевого. Є й винятки: деякі види повністю коричневі або зелені.

У більшості видів самці й самки виглядають однаково, але трапляються й вражаючі винятки. Наприклад, Папуга зелено-червоний або еклектус (Eclectus roratus) тривалий час вважався двома різними видами — аж доки не з’ясувалося, що зелені “самці” й бордово-червоні “самки” — це одна й та сама пташка, просто дуже статево диморфна.

У деяких папуг, особливо у какаду, на голові є виразні пір’яні чубчики, які ті розпускають у момент хвилювання, захисту або залицяння.

Пудровий пух – природна косметика

У пір’їному арсеналі папуг є ще одна дивовижа — пудрові пухові пера. Вони зустрічаються в кількох родинах птахів, але в папуг, особливо в какаду, розвинуті дуже добре. Ці спеціалізовані пір’їни розпадаються на найтонший порошок, яким птахи змащують інше пір’я, захищаючи його від вологи та забруднень. Найчастіше ці пера ростуть у парних ділянках на крижах.

У птахів, на відміну від ссавців, немає багатьох шкірних залоз, але є одна ключова — куприкова, або жировик. Вона розташована біля основи хвоста й виділяє маслянисту речовину, якою птах мастить своє пір’я, роблячи його водостійким. Папуга або розмазує олію дзьобом, або треться головою об залозу, а потім по тілу.

Не всі папуги мають жировик. У таких родів, як амазон (Amazona), піонус (Pionus) та бротогеріс (Brotogeris), залоза або повністю відсутня, або значно зменшена. ³

Читайте також: Цікаві факти про павичів

Еволюція папуг

Папуги — одна з найдавніших груп птахів на Землі. Сучасні генетичні дослідження свідчать, що вони, ймовірно, виникли в Австралії, і звідти поширилися по всьому світу. Найстаріша відома скам’янілість папуги — це плечова кістка, знайдена в Данії, якій приблизно 55 мільйонів років. Вона належить до еоцену, епохи, коли Земля вже знала тропічні ліси й дивовижних пернатих.

Цікаві знахідки також зроблені в Сибіру (папуга з району Байкалу, віком 18 млн років) та в Квінсленді (фрагменти давнього какаду). Попри розмаїття розмірів і кольорів, будова тіла папуг залишається дивовижно подібною між різними родами. ³

Найбільше морфологічне різноманіття припадає на Австрало-Папуаський регіон, а от найбільше видове розмаїття — у тропіках Нового Світу.

На жаль, папуги — вразлива група. Через життя на ізольованих островах і вирубку лісів 16 видів зникли з 1680 до 1960-х, ще 14 — на межі зникнення. Усі зниклі, за винятком каролінського папуги, мешкали на островах Карибського басейну. ³

Читайте також: Цікаві факти про птахів

Де мешкають папуги?

Переважна більшість живе у тропічних і субтропічних регіонах: Центральна та Південна Америка, Кариби, Африка, Азія, Індія, Австралія й Нова Зеландія.

Чи є в Європі дикі папуги?

Хоча папуги не є корінними мешканцями Європи, так — дикі папуги тут справді є! Упродовж останніх десятиліть у багатьох європейських країнах утворилися цілі колонії цих яскравих птахів. Найчастіше йдеться про Папуга-монах (Калита сіроволий, Myiopsitta monachus) — вид, що походить із Південної Америки.
Ці папуги з’явилися в Європі не випадково. Частина з них утекла з неволі або була випущена після того, як їх утримували як домашніх улюбленців. Надзвичайна витривалість і здатність до адаптації дозволили їм прижитися в умовах європейських міст і парків. Сьогодні великі зграї папуг-монахів можна побачити в Нідерландах, Німеччині, Франції, Бельгії, Іспанії.
Ці птахи активно розмножуються, будують гнізда з гілок на деревах і стовпах, а також непогано переносять європейські зими. Їхня присутність стала частиною міського пейзажу, хоча час від часу викликає суперечки — зокрема через конкуренцію з місцевими птахами.
Отже, так, у Європі живуть дикі папуги, хоча вони й не є аборигенами. І схоже, що вони залишаться тут надовго.

Чим папуги відрізняються від інших птахів?

– Зигодактильні лапи: у них два пальці спрямовані вперед і два назад — ідеально для лазіння.
– Особливий дзьоб: верхня частина дзьоба у папуги рухається окремо від черепа, чого немає в інших птахів.
– “Руки” з лап: папуги можуть підносити їжу до дзьоба лапками, ніби руками. Інші птахи такого не вміють!

Хто полює на папуг?

Молоді пташенята повинні остерігатися змій, мурах, тарганів, мавп та хижих птахів. Але дорослі великі папуги, як-от ара, мають мало природних ворогів — лише хижих птахів і… людей.

Скільки живуть папуги?

Маленькі папужки, наприклад, хвилясті, живуть у середньому 10 років. А от великі види можуть прожити 80 років і більше!

Чим харчуються дикі папуги?

Їхній раціон — це фрукти, овочі, насіння, горіхи, а іноді навіть личинки комах. Деякі папуги спеціалізуються: скажімо, лорікети їдять нектар і м’які фрукти, а гіацинтові ара полюбляють виключно горіхи пальм.

Чи підходять папуги як домашні улюбленці?

Варто подумати двічі. Папуги — гучні, неохайні, надзвичайно активні й живуть дуже довго. Їм потрібна особлива їжа, ветеринарний догляд, величезні клітки, постійна увага й безліч іграшок. Але якщо ви готові дати їм усе це — отримаєте вірного, розумного і веселого друга на багато років, багато радості та любові.

Що загрожує папугам?

Папуги — справжній виклик для біологів, орнітологів і звичайних людей. Їх люблять, але одночасно виловлюють, через що багато видів опинилися на межі зникнення. На щастя, сьогодні діють міжнародні закони, що обмежують торгівлю дикими птахами. Популярність папуг грає з ними злий жарт. Хоча Конвенція CITES забороняє продаж диких папуг, незаконна торгівля продовжується. Через вирубку лісів, браконьєрство й кліматичні зміни багато видів опинилися на межі зникнення. ⁴

Щороку 31 травня відзначається Всесвітній день папуг, щоб привернути увагу до збереження цих яскравих і розумних птахів, багато з яких перебувають під загрозою зникнення через втрату середовища існування та незаконну торгівлю.

Цікаво, що деякі папуги, які втекли або були випущені з неволі, адаптувались і створили нові дикі популяції в чужих екосистемах. Наприклад, зелений монах-папуга сьогодні живе в кількох штатах США та у Європі і вважається “натуралізованим” птахом.

Як допомогти диким папугам?

Сортуйте сміття: зменшуйте споживання, переробляйте й використовуйте повторно.
Підтримуйте природоохоронні організації.
Ніколи не купуйте папугу, виловленого з дикої природи.
І, звісно, вивчайте більше про цих чудових істот — знання рятують природу! ⁵

Папуги — це не просто яскраві птахи. Вони — дзеркало природи, що поєднує розум, голос, емоції та барви джунглів. Їх варто не лише любити, а й захищати.

Читайте також: Цікаві факти про фламінго