Цікаві факти про пінгвінів

Пінгвіни – одні з найкрутіших і наймиліших створінь на Землі, кумедні й смішні, тваринки у смокінгах, чудово пристосовані до життя у воді та мають унікальну соціальну поведінку. Поглибте свої знання про наших чарівних ластоногих друзів, ми підготували для вас інтригуючі цікаві факти про пінгвінів.

Зміст

Цікаві факти про пінгвінів
Загрози для пінгвінів
Цікаві факти про імператорських пінгвінів
Цікаві факти про пінгвінів Аделі
Квіз (вікторина) про пінгвінів

Пінгвіни мешкають виключно в південній півкулі, але милують людей по всьому світу. Ці кумедні нелітаючі птахи неймовірно соціальні, оскільки вони мандрують своїми колоніями, спілкуючись з іншими пінгвінами. Деякі види, такі як імператорські пінгвіни, витримують жорстокі антарктичні зими, інші уникають грізних хижаків, таких як косатки та леопардові тюлені. Ці маленькі супергерої успішні в усьому – окрім польоту.

Ця стаття містить вікторину
Хочете перевірити себе ДО перегляду матеріалу?

Так, перейти до вікторини!

Цікаві факти про пінгвінів

Беззубість. Пінгвіни – птахи, а отже, у них немає зубів. Однак у роті пінгвіна ви знайдете зубчасті гребені, які допомагають йому подрібнювати їжу.
Експерти з опріснення води. Пінгвіни мають спеціальну залозу, яка фільтрує сіль з крові, що дозволяє їм пити морську воду. Вони виводять сіль через ніздрі, що часто змушує їх часто трясти головою. ¹
Жителі півдня. Всупереч поширеній думці, що пінгвіни живуть у всіх холодних регіонах, насправді вони мешкають у різних кліматичних зонах виключно в Південній півкулі, за винятком галапагоського пінгвіна, який мешкає на північ від екватора.
Циркуляція крові у пінгвінів влаштована таким чином, що їхні крила залишаються дуже холодними, мінімізуючи втрату тепла через ласти.
Пінгвіни мають щільне, акуратно розташоване пір’я, яке не пропускає воду і покращує їхню гідродинаміку.
Чіткий зір під водою. Пінгвіни мають сплощену рогівку, яка запобігає викривленню світла під водою, що покращує їхній зір для полювання та уникнення хижаків.
Міцні кістки. На відміну від більшості птахів, пінгвіни не мають порожнистих кісток.
Язик пінгвінів має спрямовані назад шипи з кератину, які допомагають їм хапати рибу. ²
Точна кількість видів пінгвінів є предметом дискусій. Традиційно вважалося, що їх 17, але кількість була переглянута до 18, коли пінгвіна-качкодзьоба розділили на два окремі види. Поточні дослідження можуть потенційно розпізнати більше видів або підвидів.
Австралійське походження. Хоча пінгвіни є синонімом Антарктиди, дослідження показують, що їхній спільний предок вперше з’явився поблизу Австралії, Нової Зеландії та деяких південних островів Тихого океану близько 22 мільйонів років тому.
Сезонна моногамія. Моногамія пінгвінів – це не міф, пінгвіни моногамні, але лише протягом сезону розмноження. Щороку вони можуть обирати собі нового партнера. Такі пінгвіни, як магелланові, гренландські та королівські пінгвіни спаровуються на все життя, демонструючи виняткову батьківську турботу, а також здатні до оплакування втрачених пташенят.
Найменший вид пінгвінів, малий пінгвін, має зріст лише близько 30–35 сантиметрів і мешкає переважно вздовж узбережжя Австралії та Нової Зеландії.
Найбільший з нині існуючих видів пінгвінів, імператорський пінгвін, може виростати до 1,2 м заввишки. Скам’янілості свідчать про те, що близько 30 мільйонів років тому в Новій Зеландії жили пінгвіни розміром з людину. У 2014 році дослідники виявили в Антарктиді пінгвіна-колоса, стародавній вид, який сягав понад 2 м заввишки та жив близько 37 мільйонів років тому. ³
Пінгвіни мають крила, однак, крила пінгвінів пристосовані для плавання, а не для польоту.
Лелеки вважаються найближчими родичами пінгвінів. ²
Пінгвіни можуть незграбно шкандибати на суші, але у воді вони неймовірно граціозні й спритні. Пінгвін Дженту є найшвидшим, розвиваючи швидкість до 48 км на годину, тоді як імператорський пінгвін може пірнати до 22 хвилин.
Пінгвін-осел. Саме так називають Африканського пінгвіна, оскільки його крик нагадує іржання осла, що використовуєється для спілкування в колоніях.
Пінгвіни ніколи не бачили білого ведмедя. Всупереч поширеній думці, пінгвіни і білі ведмеді не мають спільних ареалів, за винятком зоопарків. Пінгвіни походять з Південної півкулі, тоді як білі ведмеді живуть навколо Північного полюса.
Золотоволосий пінгвін або “макароні” отримав свою назву завдяки британським дослідникам 18 століття, які порівнювали його зовнішній вигляд з “макаронниками” – модниками, які прикрашали свої капелюхи пір’ям.
На відміну від більшості пінгвінів, які гніздяться колоніями, жовтоокі пінгвіни віддають перевагу ізольованим парам і гніздяться на лісових галявинах і трав’янистих узбережжях Нової Зеландії.

Золотоволосий пінгвін — Жовтоокий пінгвін

Загрози для пінгвінів

Популяції пінгвінів швидко скорочуються. Африканські та галапагоські пінгвіни знаходяться під особливою загрозою зникнення. Загалом десять видів пінгвінів занесені до переліку вразливих або зникаючих, що робить їх однією з груп птахів, які перебувають у найбільшій небезпеці, поступаючись лише альбатросам.
Найбільша безпосередня загроза для пінгвінів – це зміна океанічних умов, спричинена зміною клімату, на яку значною мірою впливає фабричне фермерство. Вирішуючи проблему фабричного фермерства, ми можемо допомогти пом’якшити частину шкоди, завданої дикій природі, в тому числі пінгвінам.
Однак у дикій природі пінгвіни стикаються зі значними труднощами. За даними BirdLife, половина з 18 видів пінгвінів у світі вважаються зникаючими або перебувають під загрозою зникнення через зміну клімату, надмірний вилов риби, браконьєрство та інші екологічні загрози. Це серйозні проблеми, але боротьба за порятунок пінгвінів має вирішальне значення. ⁴
Цікаво, що лише сім видів пінгвінів пристосовані до холоду, інші живуть у більш теплому кліматі, наприклад, у Південній Африці та Тихому океані.

Читайте також: Цікаві факти про тюленів

Цікаві факти про імператорських пінгвінів

Дикі імператорські пінгвіни (Aptenodytes forsteri) мешкають виключно в Антарктиді, де вони розмножуються і вигодовують своє потомство на швидкій кризі. Ця замерзла платформа, з’єднана з сушею або крижаними шельфами, забезпечує їхній життєвий цикл, хоча деякі з них були помічені навіть у Новій Зеландії.
Імператорські пінгвіни – гіганти у світі пінгвінів, вони є найбільшими серед сучасних 18 видів пінгвінів, досягаючи близько 120 см у висоту і вагою близько 40 кг. ⁵
Залишилося лише близько 270 000 пар, що розмножуються, тому імператорські пінгвіни є найрідкіснішими в Антарктиді. Мають природоохоронний статус “На межі зникнення”. Дослідження, що фінансуються в регіоні, спрямовані на їх захист шляхом пропаганди морських природоохоронних територій, особливо важливих для пом’якшення наслідків зміни клімату.
Під час суворої зими імператорські пінгвіни проводять детальні ритуали залицяння, за якими слідує швидке злягання. Самка відкладає одне яйце і передає його партнеру, який висиджує його на лапах, зберігаючи в теплі в виводковій сумці протягом 65-75 днів. Після цього терміну вилуплюється пухнасте пташеня.
Імператорські пінгвіни чудово пристосовані до екстремальних антарктичних умов: вони мають двошарове пір’я, запаси жиру та спеціальні лапи, що запобігають замерзанню. Їхні маленькі дзьоби та ласти є еволюційною адаптацією для мінімізації тепловтрат. Вони також зберігають тепло, тулячись великими групами, обертаючись, щоб забезпечити кожному час у центрі. Імператорські пінгвіни туляться один до одного, періодично пересуваючись, щоб поділитися теплом, що різко контрастує з їхніми самотніми і територіальними сусідами – пінгвінами Аделі.
Імператорські пінгвіни – круті дайвери, досягаючи глибини 564 метрів і тривалості занурення майже 32 хвилини.
Раціон імператорських пінгвінів складається переважно з антарктичної сріблястої риби, яку доповнюють інші види риби, криль і кальмари. Доросла особина зазвичай споживає 2-3 кг їжі на день, хоча споживання може подвоюватися для накопичення жиру на зиму або для вигодовування пташенят.
Імператорські пінгвіни можуть провести в морі до восьми років, перш ніж будуть готові до спарювання і виходу на берег. Аделі та підборідні пінгвіни витрачають на це 3-7 років.
Самці імператорських пінгвінів витримують до чотирьох місяців без їжі під час висиджування яєць. Вони переживають цей період за рахунок запасів жиру, накопичених влітку, втрачаючи майже половину своєї ваги до того часу, коли самка повертається, щоб взяти на себе турботу про пташенят. Саме імператорські пінгвіни утворюють пари на все життя.
Після зимівлі в морі окремо, пари пінгвінів возз’єднуються на тому ж місці гніздування, впізнаючи один одного за унікальними шлюбними криками.
Унікальні серед птахів, імператорські пінгвіни можуть ніколи не торкатися землі, їхнє життя проходить на морському льоду, де вони також розмножуються. Зміна клімату становить значний ризик для їхнього крижаного середовища існування, роблячи їхнє майбутнє невизначеним.
Імператорські пінгвіни можуть лазити по крутих крижаних скелях і пристосувалися до розмноження на шельфових льодовиках, коли морська крига нестабільна. Ця здатність може бути тимчасовим благом у міру потепління Антарктиди, хоча невідомо, чи буде її достатньо для протистояння швидким змінам клімату.
На жаль, в деяких районах популяції скоротилися до 50%, а одна колонія на Антарктичному півострові зникла повністю. Основною загрозою, з якою вони стикаються сьогодні, є зміна клімату, що впливає на морську кригу, на яку вони покладаються для розмноження.

Цікаві факти про пінгвінів Аделі

Названий французьким дослідником Антарктики Жюлем Дюмон д’Урвілем на честь своєї дружини Адель у 1840 році, пінгвін Аделі має наукову назву Pygoscelis adeliae. “Pygoscelis” перекладається як “кривоногий”, що вказує на їхню характерну форму хвоста з пензликом.
Острову Ардлі, де мешкає колонія пінгвінів Аделі на Антарктичному півострові, 6 700 років. ²
Попри свій невеликий розмір, пінгвіни Аделі напрочуд сміливі. Вони протистоять потенційним загрозам, таким як тюлені та великі морські птахи, і навіть можуть стати агресивними стосовно дослідників, використовуючи свої ласти з дивовижною силою.
Самці Аделі – завзяті будівничі гнізд, які використовують невеликі камінці для спорудження привабливих домівок, щоб привабити самок. Відомо, що ці пінгвіни крадуть каміння з сусідніх гнізд, коли їм не вистачає власних запасів, демонструючи таким чином зухвалу сторону свого характеру. Пінгвіни Аделі дуже вибагливі до матеріалів для гнізд, використовуючи дрібну гальку, залишену льодовиками. Вони часто долають великі відстані з камінчиком у дзьобі, щоб побудувати своє гніздо.
Аделі проходять щорічну линьку, під час якої вони втрачають водонепроникність і повинні уникати води. Це означає, що вони не можуть харчуватися і повинні залишатися на суші до трьох тижнів.
Важко відрізнити самця від самки Аделі, оскільки обидві статі виглядають однаково, маючи елегантний “смокінг” з чорною спиною та головою, білими грудьми та животом, а також характерними білими кільцями навколо очей.
Пташенята пінгвіна Аделі вирушають у море у віці від семи до дев’яти тижнів і не повертаються, поки не стануть достатньо зрілими для розмноження, приблизно у віці 3-5 років.
Хоча на суші Аделі можуть шкандибати зі швидкістю лише 2, 5 км/год, вони швидкі плавці, розвиваючи швидкість 8 км/год, а під час переслідування здобичі або втечі від хижаків, таких як леопардові тюлені чи косатки, можуть розвивати швидкість до 15 км/годину.
Аделі – вправні пірнальники, часто занурюються на глибину до 150 метрів, щоб добути їжу, і можуть затримувати дихання до шести хвилин. Рекорд найглибшого занурення пінгвіна Аделі становить 180 метрів, що можна порівняти з пірнанням з висоти значної будівлі.
Пінгвіни Аделі можуть гніздитися колоніями до 500 000 гнізд, що становить близько 1 мільйона дорослих пінгвінів!
Хоча популяція Аделі загалом зростає, кліматичні зміни становлять значну загрозу на Антарктичному півострові. Тут вони конкурують з пінгвінами Генту, які краще пристосовані до потепління температур і зменшення морського льоду, що потенційно може витіснити Аделі в умовах мінливого клімату.

З 18 різних видів пінгвінів лише імператорський та Аделі є справжніми мешканцями Антарктики, що повністю пристосувались до умов життя та розмноження в цьому регіоні.

Протягом року відзначаються такі події присвячені пінгвінам: