Неандертальці можливо ніколи не вимирали
У науковій спільноті давно точаться дискусії про те, куди зникли наші найближчі родичі близько 40 000 років тому. Нове математичне моделювання пропонує несподівану відповідь: можливо, неандертальці не зникли в прямому сенсі цього слова, а просто стали частиною нас.
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Scientific Reports, неандертальці могли поступово зникнути не через «справжнє вимирання» (як, наприклад, динозаври), а шляхом генетичного поглинання більш чисельним видом — Homo sapiens.
Команда вчених на чолі з обчислювальним хіміком Андреа Амадеї з Римського університету Tor Vergata розробила математичну модель, яка досліджує цей сценарій. Аналіз показує, що тривала історія взаємодії між Homo sapiens і неандертальцями могла призвести до майже повного генетичного поглинання останніх протягом 10 000–30 000 років.
Дослідники стверджують, що ця модель, хоч і проста та не враховує регіональні особливості, надає «надійне пояснення спостережуваного зникнення неандертальців».
Колись думка про те, що неандертальці та Homo sapiens схрещувалися, вважалася радикальною. Проте сьогодні сучасні геномні дослідження та археологічні знахідки надають переконливі докази того, що наші дві лінії активно взаємодіяли та давали потомство на просторах Євразії протягом десятків тисяч років.
Як результат, сучасні люди неафриканського походження успадкували від 1 до 4 відсотків своєї ДНК саме від неандертальців.
Роль дрейфу генів та демографії
Експерти традиційно називають безліч факторів, що могли призвести до зникнення неандертальців: зміни навколишнього середовища, втрата генетичного різноманіття або жорстка конкуренція з Homo sapiens.
Автори дослідження не відкидають ці теорії. Однак їхня модель підкреслює вирішальну роль дрейфу генів.
Дослідники припустили сценарій, у якому гени неандертальців, що їх «поглинав» наш вид, не давали жодних переваг для виживання. Навіть за таких умов менші популяції неандертальців неминуче розчинялися б у значно більшій популяції людей. Якби ж модель враховувала потенційні переваги деяких неандертальських генів для Homo sapiens, математичне обґрунтування цього генетичного розчинення стало б ще сильнішим.
Модель спирається на показники народжуваності сучасних племен мисливців-збирачів, щоб передбачити, як швидко невеликі групи неандертальців могли бути поглинуті людською популяцією.
Результати моделювання узгоджуються з останніми археологічними відкриттями, які свідчать, що занепад неандертальців у Європі був поступовим процесом, а не раптовою подією. Схоже, що Homo sapiens почали мігрувати з Африки набагато раніше, ніж вважалося досі, прибуваючи до Європи кількома хвилями, можливо, починаючи ще понад 200 000 років тому.
Кожна нова хвиля міграції, що накочувалася на регіон, поглинала місцеві громади неандертальців, розбавляючи їхні гени.
Сьогодні деякі вчені стверджують, що у Homo sapiens і неандертальців більше спільного, ніж відмінного. Існує думка, що наші лінії слід розглядати не як два окремі види, а як різні популяції, що належать до «єдиного людського виду».
Неандертальці були напрочуд адаптивними та розумними істотами. Вони виготовляли складні знаряддя праці, створювали наскельні малюнки, використовували вогонь і, ймовірно, володіли комунікаційними навичками, що виходили далеко за межі простого гарчання.
Хоча популяції та культура неандертальців більше не існують фізично, їхня генетична спадщина продовжує жити всередині нас. Вони — не просто наші далекі кузени, вони — наші предки.
Читайте також: Найдавніший у світі відбиток пальця належить неандертальцю
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
