Неандертальці харчувалися молюсками раніше за людей
Протягом десятиліть у палеоархеології панувала гіпотеза про те, що неандертальці вимерли переважно через брак інтелекту, який не дозволив їм витримати конкуренцію з предками сучасних людей — Homo sapiens. Проте нові історичні докази дедалі впевненіше спростовують це твердження. Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, доводить: ці давні гомініни володіли глибокими знаннями про прибережні екосистеми та вміли безпечно збирати морепродукти за тисячі років до того, як це почали робити анатомічно сучасні люди. 1 2
Центром наукового відкриття стала печера Лос-Авіонес, розташована в Картахені на території сучасної Іспанії. Під час розкопок археологи виявили рештки молюсків, зокрема черевоногих та морських блюдечок, вік яких становить 115 000 років. Характер знахідок чітко вказує на те, що неандертальці добували їх саме для споживання в їжу.
Це повністю суперечить колишнім теоріям, згідно з якими неандертальці вважалися нездатними адаптуватися до прибережних умов та ефективно використовувати морські ресурси. Ба більше, аналіз показав, що збір морепродуктів не був хаотичним. Давні мешканці узбережжя демонстрували чітку сезонну стратегію, здійснюючи вилов переважно у холодну пору року — між листопадом та квітнем.
Хоча приморські неандертальці харчувалися морськими ресурсами впродовж усього року, вони мали виражену перевагу до осінніх та зимових місяців. Така поведінка повністю збігається з промисловими циклами, яких пізніше дотримувалися сучасні людські популяції в Європі.
Ізотопний термометр та біологічні механізми
Вибір саме зимового періоду для збору молюсків базувався на глибоких природних закономірностях. Зимовий цикл розмноження багатьох видів молюсків призводить до збільшення кількості м’яса в мушлях, а також покращує його смакові якості та текстуру. Натомість літні місяці супроводжувалися значними ризиками для здоров’я, серед яких швидке псування продуктів у спеку та накопичення в організмах молюсків токсинів через цвітіння водоростей.
Щоб точно встановити сезон, у який неандертальці збирали врожай, дослідники застосували метод аналізу карбонату мушель та рівня ізотопів кисню в них.
Рівень стабільних ізотопів кисню в хімічному складі мушлі коливається залежно від температури морської води. Цей показник діє як своєрідний «доісторичний термометр», що фіксує умови навколишнього середовища безпосередньо в момент росту черепашки та її вилову.
Значення для еволюції мозку
Результати дослідження демонструють, що прибережні неандертальці Іспанії забезпечували себе збалансованою дієтою, багатою на високоякісні океанічні білки, жирні кислоти Омега-3 та цинк. Оскільки ці нутрієнти відіграють ключову роль у підтримці репродуктивного здоров’я та стимуляції розвитку головного мозку, повноцінне освоєння прибережного раціону вказує на високий рівень адаптації.
Виявлена в печері Лос-Авіонес модель поведінки свідчить про наявність повністю модернової стратегії життєзабезпечення. Враховуючи хронологічну першість неандертальців у цій сфері, вчені припускають, що саме найближчі еволюційні предки могли закласти основу для подальшого споживання морепродуктів і в культурі сучасних людей.
Читайте також: Неандертальці можливо ніколи не вимирали
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
