Як 4000-річне місто спростовує правило, що багатство веде до нерівності?
Зазвичай ми звикли думати, що розвиток цивілізації — це історія про те, як невелика група людей зосереджує в своїх руках дедалі більше багатства та влади. Піраміди в Єгипті, палаци в Греції, розкішні гробниці в Месоамериці — все це свідчить про глибоке соціальне розшарування, яке супроводжувало зростання перших великих міст. Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Antiquity, показує, що з цього правила був разючий виняток.
Зміст
Місто, яке пішло проти течії
Йдеться про Мохенджо-Даро — найбільше місто Індської (або Хараппської) цивілізації, яке процвітало на території сучасного Пакистану приблизно між 2600 та 1900 роками до нашої ери. Вчені з Університету Йорка та Кембриджського університету проаналізували розміри 309 житлових будинків, розкопаних на цьому стародавньому об’єкті. Їхній висновок виявився несподіваним: у міру того, як Мохенджо-Даро зростало і багатшало, різниця між найбільшими і найменшими помешканнями не збільшувалася, а навпаки — звужувалася.
«У міру дорослішання міста розрив між найбільшими і найменшими будинками скорочувався, — пояснює археолог Адам Грін з Університету Йорка. — Фактично, в пізні роки розрив у багатстві в цьому величезному міському центрі знизився до рівня, типового для перших землеробських сіл».
Як виміряти нерівність у бронзовому віці
Для кількісної оцінки нерівності дослідники використали коефіцієнт Джині — інструмент, який зазвичай застосовують економісти для вимірювання розподілу доходів у сучасних суспільствах. У цьому випадку археологи взяли площу будинку як показник багатства його мешканців, оскільки більші помешкання були дорожчими в будівництві та обслуговуванні.
Шкала коефіцієнта Джині проста: 0 означає абсолютну рівність, а 1 — тотальну нерівність. Загальний показник для Мохенджо-Даро склав 0,44. Для порівняння, у бронзову добу в грецькому місті Кноссі на Криті він сягав 0,86, а в маянському місті Паленке — 0,75. Це означає, що в Мохенджо-Даро багатство розподілялося набагато рівномірніше, ніж в інших відомих стародавніх цивілізаціях.
Секрет успіху: каналізація замість палаців
Чим же Мохенджо-Даро відрізнялося від своїх сучасників? Відповідь, схоже, криється в самому підході до організації суспільства. «Поки стародавні єгиптяни будували піраміди для богів-царів, а греки зводили величні палаци в Кноссі, люди Індської цивілізації будували щось зовсім інше, — зазначає Адам Грін. — Замість гробниць, наповнених золотом, і величезних храмів, Мохенджо-Даро зосередився на вишуканих цегляних каналізаційних стоках і організованому плануванні вулиць. Замість того, щоб дозволити привілеям суспільства накопичуватися в крихітної еліти, міські зручності були широко розподілені між звичайними домогосподарствами».
Ідея про те, що Мохенджо-Даро було відносно егалітарним суспільством, не є абсолютно новою. Археологи давно звертали увагу на відсутність у ньому розкішних палаців, величних храмів і багатих гробниць, які були типовими для інших стародавніх цивілізацій. Однак новий аналіз розмірів власності надав дослідникам переконливі кількісні дані, які підтверджують цю гіпотезу і показують, як рівність змінювалася з часом.
Урок для сьогодення
Особливо цікавим є те, що, за словами дослідників, у періоди, коли нерівність була найнижчою, продуктивність міста, схоже, зростала. Це кидає виклик поширеній думці, що процвітання вимагає концентрації влади в руках небагатьох. Інші дослідження також показують, що в Індській цивілізації існували «дорадчі простори» для міського управління, а стандартизовані міри та ваги використовувалися для забезпечення справедливості в торгівлі.
«Це досить цікавий урок для сучасних суспільств, — підсумовує Адам Грін. — Індська цивілізація наочно демонструє, що міське суспільство може бути високопродуктивним і винахідливим у великих масштабах, водночас забезпечуючи справедливий розподіл ресурсів і влади. Насправді, саме це могло бути ключем до підтримки процвітання протягом століть».
У світі, де розрив між багатими та бідними продовжує зростати, історія Мохенджо-Даро нагадує нам, що існують альтернативні шляхи розвитку, і що справжнє багатство суспільства може вимірюватися не лише його ВВП, але й тим, як це багатство розподіляється.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
