Де виникає свідомість: дві провідні теорії зіткнулися в новому експерименті
Свідомість — одна з найбільш загадкових властивостей людського існування. Вона лежить в основі нашого досвіду, але водночас виявляється надзвичайно складною для наукового вивчення. У статті, нещодавно опублікованій у журналі Nature 1, команда з 12 нейронаукових лабораторій провела безпрецедентне дослідження, щоб зіставити два найвпливовіші підходи до пояснення природи свідомості: Теорію інтегрованої інформації (IIT) та Теорію глобального нейронного простору (GNWT).
Результати цього зіткнення виявилися несподіваними — не тому, що одна теорія перемогла іншу, а тому, що обидві виявилися частково неспроможними перед лицем експериментальних даних.
Дві теорії, два підходи
GNWT, спираючись на когнітивну психологію, описує свідомість як «ментальну сцену». Коли ми усвідомлюємо певний стимул — звук, колір, образ — він, ніби актор, виходить на сцену, де освітлюється «прожектором» уваги. Ця теорія передбачає, що у момент усвідомлення активуються лобні ділянки мозку, зокрема префронтальна кора.
IIT підходить до свідомості з іншого боку: спочатку визначає, що таке свідомість, а потім з’ясовує, які властивості потрібні, щоб система могла її мати. Згідно з цією теорією, свідомість виникає тоді, коли система добре обробляє та поєднує інформацію. Чим краще система це робить, тим більш свідомою вона є.
Ці теорії базуються на принципово різних філософських і наукових підвалинах. GNWT народжена з психології й нейронауки, IIT — із інформатики та теоретичної філософії. Проте обидві пропонують перевірні гіпотези щодо того, як і де в мозку з’являється усвідомлення.
Експеримент
Проєкт Cogitate Consortium, започаткований у 2018 році, об’єднав 12 лабораторій, які не мали «ставки» на жодну з теорій. В експерименті взяли участь 256 добровольців — велика вибірка для нейронауки. Учасники виконували візуальні завдання (наприклад, обертання облич чи літер), що потребували свідомого сприйняття, а їхню мозкову активність фіксували трьома різними методами візуалізації.
Очікувалося, що результати або підтвердять, або спростують ключові передбачення кожної теорії. Але реальність виявилася складнішою: передбачене GNWT «запалювання» в префронтальній корі не було надійно виявлене. Аналогічно, синхронізація нейронних мереж у задній частині мозку, яку передбачала IIT, також не підтвердилася.
Це ставить під сумнів фундаментальні положення обох теорій. Але, як наголошують самі дослідники, одиничний експеримент рідко коли однозначно підтверджує або спростовує складну теорію. Натомість він відкриває шлях до уточнення моделей і методів.
Після публікації попередніх результатів у 2023 році, група вчених оприлюднила відкритого листа, де назвала IIT «псевдонаукою». IIT пов’язують із панпсихізмом — ідеєю, що свідомість є універсальною властивістю, притаманною навіть неживим об’єктам.
Але навіть критики визнають: така теорія може бути хибною, але має право на існування — доки вона продукує перевірні гіпотези. «Коли йдеться про свідомість, ми маємо право помилятися — і наш обов’язок – бути сміливими», — пише нейронауковець Аніл Сет.
На думку дослідників, ключ до подальшого прогресу — у так званих «адверсаріальних» дослідженнях: коли прихильники протилежних теорій спільно розробляють експерименти, здатні диференціювати їхні прогнози.
Такі експерименти можуть мати не лише філософське значення, а й практичне. Розуміння свідомості важливе у медицині — для оцінки стану пацієнтів у комі, під час наркозу або після важких травм. «Рішення про відключення людини від апаратів підтримки життя залежать від нашого розуміння того, чи вона “ще там”», — наголошує Роберт Чіс-Чіуре.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
Коментарів ще немає. Будьте першим!