Чи могли ми пропустити сигнали інопланетян у минулому?
Понад шістдесят років тому доктор Френк Дрейк розпочав перший в історії експеримент із пошуку позаземного розуму (SETI). Відтоді астрономи не припиняють сканувати космос, сподіваючись вловити радіосигнали, теплові підписи або оптичні спалахи від далеких цивілізацій. Проте, попри десятиліття пошуків, результати залишаються нульовими.
Серед науковців часто звучить гіпотеза: можливо, ми просто «не туди дивимося» або Земля вже отримувала сигнали, але ми їх не помітили, бо налаштувалися на хибну частоту? Клаудіо Грімальді з Лабораторії статистичної біофізики Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) вирішив перевірити це припущення математично. Його висновок, опублікований у The Astrophysical Journal, виявився досить скептичним: імовірність того, що ми щось пропустили, вкрай низька. 1 2
Байєсівський аналіз
У своєму дослідженні Грімальді використав Байєсівський аналіз — статистичний метод, який дозволяє оновлювати ймовірність події в міру появи нових даних. Він змоделював поширення «техносигнатур» (активних випромінювань або артефактів розвинених цивілізацій), що рухаються зі швидкістю світла.
Модель враховувала три критичні фактори:
- Кількість можливих минулих контактів із Землею.
- Тривалість існування техносигнатур (від кількох днів до тисячоліть).
- Дистанцію, яку здатні «пробити» наші сучасні та перспективні прилади.
Результати виявилися невтішними для тих, хто вірить у близьке сусідство з інопланетянами. Згідно з розрахунками, щоб ми мали високий шанс виявити сигнал сьогодні, у минулому Землю мала б буквально «бомбардувати» величезна кількість повідомлень, які ми чомусь ігнорували.
У деяких сценаріях кількість необхідних «пропущених» сигналів навіть перевищувала кількість потенційно населених планет у радіусі кількох тисяч світлових років від нас. Це робить теорію про «багато пропущених локальних сигналів» практично неможливою.
Тоді де шукати?
Однак дослідження містить і промінь надії, якщо змінити масштаб пошуку. Якщо техносигнатури є довговічними та поширюються по всій Галактиці, шанси на успіх зростають — але лише на величезних відстанях у тисячі світлових років.
Це означає дві речі:
- Повідомлення від розвинених цивілізацій, імовірно, є рідкісними, дуже далекими та тривалими, а не частими й локальними.
- Замість того, щоб фокусуватися на окремих близьких зірках або зоряних скупченнях, SETI варто проводити глибші та ширші огляди великих ділянок Чумацького Шляху.
Висновки Грімальді не закликають припиняти пошуки, але налаштовують на довге очікування. Схоже, людству доведеться набратися терпіння: інопланетний сигнал, швидше за все, прийде не від «сусіда», а з глибин Галактики, де час і відстань вимірюються тисячоліттями.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
