Чому на Геловін ходять за солодощами?

Щороку 31 жовтня вулиці наповнюються дітьми в костюмах, які ходять від дверей до дверей з традиційним проханням: «Солодощі або пакості!» Ця яскрава й солодка традиція стала однією з головних прикрас дитинства в Північній Америці, а останнім часом поширюється на весь світ, навіть там, де Геловін традиційно не відзначався. Адже це веселе і позитивне свято, яке необтяжене особливими зобовʼязаннями як от подарунками чи обовʼязковими ритуалами. Проте витоки цієї традиції сягають глибоко в історію і зовсім не пов’язані лише з сучасними святкуваннями.

Кельтський Самайн

Одна з найдавніших традицій, яка вплинула на появу сучасного Геловіну — це Самайн, кельтський фестиваль, що позначав завершення збору врожаю та початок темного зимового періоду. Кельти вірили, що в період з 31 жовтня по 2 листопада межа між світом живих і мертвих стирається, і духи можуть вільно мандрувати серед людей.

Щоб не привернути уваги злих духів, люди вбиралися в білі шати, маски або навіть чорношкірі костюми — щоб злитися з потойбічними істотами. Це було щось на кшталт маскування: захист через імітацію.

Християнський вплив і поява Геловіна

З поширенням християнства язичницькі традиції адаптувались: на дні Самайну були накладені Вечір Всіх Святих (All Hallows’ Eve), День Всіх Святих (All Saints’ Day) та День Душ (All Souls’ Day) — разом відомі як Hallowmas. Із часом назва першого з цих днів скоротилась у народному вжитку до знайомого нам слова Halloween. За іншою теорією скорочено було тільки назву Вечора Всіх Святих – All Hallows’ Eve.

Від “souling” до “guising”

У Середньовіччі на Британських островах з’явилася традиція souling (від англ. soul — душа): бідняки та діти ходили по домівках і просили їжу або гроші в обмін на молитви за душі померлих. Цей обряд був частиною Дня Душ і вважався релігійним актом милосердя.

До речі, наші колядки також мали схоже походження — знайти прожиток у найтяжчі зимові дні для тих, хто найбільше цього потребував.

Згодом виник світський варіант — guising (від англ. guise — маскування, переодягання). У 19 столітті в Шотландії діти приходили в костюмах до сусідів, виконували короткі номери — пісні, жарти чи вірші — і отримували за це частування. Вони носили ліхтарики з овочів — попередники гарбузових джек-о’-лантернів.

Американська версія

Деякі дослідники, зокрема авторка Ліза Нортон у своїй книжці Trick or Treat: A History of Halloween, вважають, що американське «trick-or-treat» має не британське, а німецько-американське походження. Йдеться про різдвяну традицію белцнікель (belsnickling): діти в костюмах навідували сусідів, які намагалися вгадати, хто перед ними. Якщо вгадати не вдавалось — діти отримували солодощі. ¹

На думку Нортон, белцнікель згодом трансформувався в геловінську традицію без прямого зв’язку з привидами чи мертвими — скоріше, це була гра в маскування з винагородою.

“Солодощі або пакості” виникли в США

Сучасна форма “Солодощі або пакості” сформувалась у США і Канаді в першій половині 20 століття. Одне з найперших письмових свідчень — газетна стаття з Альберти 1927 року, де згадано:

«Юні бешкетники приходили до задніх і передніх дверей, вимагаючи їстівну здобич словами “trick or treat”, на що господарі радо відповідали й проганяли розбійників зі сміхом».

Після тимчасового занепаду традиції під час Другої світової через нормування цукру, у 1950-х роках trick-or-treat став популярним як ніколи. Його закріпили в масовій культурі шоу The Jack Benny Show, комікси Peanuts та інші медіа.

Згодом підключився маркетинг і свято поставили на комерційні рейки. Причому в США обʼїдання солодощами на Геловін набуло такого маштабу, що лікарі вимушені нагадувати людям, що треба знати міру, аби не нашкодити здоровʼю.

Читайте також: Добірка фільмів на Геловін