15 моторошних традицій Геловіну та їхнє походження

Пустощі чи ласощі, вирізані гарбузи та моторошні костюми — це лише частина традицій, без яких важко уявити сучасний Геловін. 🎃 Проте більшість із них мають коріння в давніх язичницьких обрядах, зокрема в кельтському святі Самайн. Згодом вони поєдналися з християнськими ритуалами, а пізніше трансформувалися у святкові звичаї, які ми знаємо сьогодні. ¹ Розповідаємо, звідки з’явилися найвідоміші геловінські традиції.

Зміст

1. Вирізання ліхтарів із гарбуза (Jack-O’-Lanterns)
2. Бачити привидів
3. Носіння страшних костюмів
4. Пустощі чи ласощі по-язичницьки
5. Пустощі чи ласощі по-шотландськи
6. Пустощі чи ласощі по-американськи
7. Страх перед чорними котами
8. Ловля яблук
9. Декор у чорному та помаранчевому
10. Жарти та пустощі
11. Свічки й багаття
12. Карамельні яблука
13. Кажани
14. Переїдання солодощами
15. Цукерка “кенді-корн” (Candy Corn)

1. Вирізання ліхтарів із гарбуза (Jack-O’-Lanterns)

Сьогодні важко уявити Геловін без гарбуза зі страшним обличчям та свічкою всередині. Проте спочатку ці ліхтарі вирізали не з гарбуза, а з ріпи в Ірландії. В основі традиції — легенда про Скупого Джека, який кілька разів перехитрив Диявола, змушуючи його пообіцяти, що Джек ніколи не потрапить до пекла. Та коли Джек помер, небеса теж відмовили йому у притулку. У результаті його душа була приречена вічно блукати Землею. Диявол, дотримуючись обіцянки, дав йому лише жаринку в порожній ріпі, щоб освітлювати шлях. Згодом люди почали вирізати лякливі обличчя в овочах, щоб відлякувати злих духів.

2. Бачити привидів

Кельти вірили, що під час Самайну, що відзначався на межі осені й зими, завіса між світом живих і мертвих ставала тоншою, і духи могли вільно переходити між ними. Цей перехідний момент у році вважався особливо небезпечним і містичним. Пізніше християнські місіонери започаткували День усіх душ (2 листопада), щоб “християнізувати” язичницьке свято. Ця дата ще більше закріпила віру в те, що восени душі померлих наближаються до світу живих.

3. Носіння страшних костюмів

Оскільки в Самайн духи вільно блукали серед людей, кельти вдавалися до хитрощів: вони переодягалися, аби ввести в оману злих духів. Люди вдягали шкури тварин, маски або страшні костюми, щоб духи прийняли їх за “своїх” і не шкодили. Це вважається праобразом сучасних геловінських костюмів.

Читайте більше про те, які історії стоять за найпопулярнішими костюмами для Геловіну?

4. Пустощі чи ласощі по-язичницьки

Одне з можливих пояснень походження традиції “trick-or-treat” (Пустощі чи ласощі) пов’язане з Самайном. Під час свята кельти залишали їжу біля порогу або на вівтарях, аби задобрити душі мертвих, які блукали світом. Можливо з часом люди почали перевдягатися у духів, відвідуючи сусідів і отримуючи частування — фактично граючи роль надприродних істот в обмін на їжу та напої.

5. Пустощі чи ласощі по-шотландськи

Інша версія пов’язана з середньовічною Шотландією. Там існувала традиція під назвою “souling” (від англ. soul — душа): діти й бідняки ходили від дому до дому, просячи їжу в обмін на молитви за душі померлих у День усіх душ. Згодом ця традиція трансформувалася в “guising” (від англ. guise — маскування, переодягання) — діти переодягалися й замість молитов виконували трюки, пісні або жарти, щоб отримати гостинці. Цей звичай значно ближчий до сучасної форми геловінського обходу домівок.

6. Пустощі чи ласощі по-американськи

У німецько-американських громадах побутувала традиція белцнікель. Діти перевдягалися в костюми й заходили до сусідів. Господарі мали вгадати, хто перед ними. Якщо не могли — обдаровували їх частуванням. Ця практика, як вважають деякі дослідники, також вплинула на формування сучасної геловінської традиції обходу домівок у США.

Читайте також Чому на Геловін ходять за солодощами?

7. Страх перед чорними котами

Символом містики та нещастя чорні коти стали ще в Середньовіччі. Тоді вважалося, що чорні коти — це втілення диявола або помічники відьом, так звані “фамільяри” (магічні істоти, які допомагали чаклунам). Через це чорні коти почали асоціюватися з темною магією та зловісністю. Цей імідж зберігся й донині, хоча в багатьох культурах коти були й лишаються символами удачі.

Читайте також: Чому чорних котів вважають символом нещастя?

8. Ловля яблук

Ця гра має романтичне походження. Вона була частиною давньоримського фестивалю на честь богині плодючості Помони, символом якої було яблуко. Молоді люди грали в гру, під час якої ловили зубами яблука з води — залежно від успіху могли ворожити на майбутнє кохання чи шлюб. Після завоювання Британських островів римлянами фестиваль Помони поєднався із Самайном, і традиція прижилася в осінніх обрядах.

9. Декор у чорному та помаранчевому

Типові кольори Геловіну — чорний і помаранчевий — теж мають символічне походження. Чорний символізує смерть літа та прихід темряви, а помаранчевий — це колір врожаю, осіннього листя та гарбузів. Разом вони втілюють суть Геловіну — перехід між сезонами і світами.

10. Жарти та пустощі

Так звана Ніч Диявола (“Devil’s Night” або “Mischief Night”) — ніч перед Геловіном, коли заведено влаштовувати невинні витівки. Витоки цієї традиції суперечливі: одні вважають, що вона походить з весняних свят, як-от Майдей, інші — що з Самайну, який передбачав певний простір для витівок. Шотландці та ірландці, які емігрували до США, принесли з собою любов до “нічних жартів”, що й лягло в основу сучасної геловінської традиції.

11. Свічки й багаття

У давнину, під час святкувань Самайну, запалювали великі багаття, які мали очистити територію від злих духів і допомогти душам перейти в потойбіччя. З плином часу ці багаття змінилися на свічки в гарбузах або на вікнах. Їхнє призначення залишилося схожим — символічне освітлення шляху духам.

12. Карамельні яблука

Фрукти в карамелі — це не лише смачна страва, а й давній спосіб збереження плодів. Хоча яблука асоціюються з фестивалем Помони ще з античності, карамельні версії як геловінські ласощі стали популярними лише у 1950-х роках у США. Саме тоді їх почали давати дітям як частування.

13. Кажани

Під час святкувань Самайну кельти розпалювали багаття, що приваблювало комах, а ті — кажанів. Тож кажани були реальними “учасниками” перших геловінів. Згодом середньовічний фольклор надав їм містичних рис, пов’язуючи з чаклунством, смертю та вампірами.

14. Переїдання солодощами

У ранні десятиліття ХХ століття діти, які брали участь у “полюванні за солодощами”, отримували не лише цукерки, а й фрукти, монети, горіхи, іграшки. Але в 1950-х роках виробники солодощів почали активно рекламувати маленькі, індивідуально упаковані ласощі. Це стало зручно для батьків і господарів. А в 1970-х через страхи перед “небезпечними” предметами в неупакованих гостинцях, цукерки остаточно стали єдиною прийнятною формою частування.

15. Цукерка “кенді-корн” (Candy Corn)

Ця триколірна цукерка була винайдена ще у 1880-х роках, а масово поширювати ці ласощі почали у 1898 році, коли її продавали під назвою “Chicken Feed” («Корм для курей»), із написом на коробці: «Щось варте кукурікання». Через асоціацію з урожаєм кукурудзи вона була сезонною осінньою цукеркою, а от геловінською стала лише з піднесенням традиції trick-or-treat у 1950-х.

Читайте також: Все про свято Геловін