4 серпня 2026 — день, який Рей Бредбері обрав для кінця світу

6 Серпня, 2026 3 хв читання

Вітаємо вас! Ми пережили ще один кінець світу. 4 серпня 2026 року, на календарях був звичайний день. Але для шанувальників наукової фантастики ця дата має особливе, моторошне значення. Рівно 76 років тому письменник Рей Бредбері обрав її для свого найвідомішого постапокаліптичного оповідання «Дощі випадають» (There Will Come Soft Rains). І хоча світ не зруйнувався, історія про розумний дім, який продовжує функціонувати після загибелі людства, сьогодні звучить напрочуд актуально.

Ранок, якого ніхто не зустрів

Оповідання Бредбері, вперше опубліковане 1950 року в журналі Collier’s, починається з буденного оголошення: «Сьогодні 4 серпня 2026 року, — сказав голос із стелі кухні, — у місті Аллендейл, Каліфорнія». Годинник будить мешканців, кавоварка варить каву, тостер підсмажує хліб. Але людей немає. Вони зникли — імовірно, внаслідок ядерної війни, що сталася напередодні. Від них залишилися лише обвуглені тіні на стіні, страшна згадка про атомне бомбардування Хіросіми, яке глибоко вразило письменника.

Розумний будинок продовжує виконувати свою програму: прибирає, готує їжу, читає вірші. Але поступово автоматизована ідилія руйнується. Спочатку маленька пожежа, спричинена вітром, перетворюється на вогняний шторм, який знищує майже все. Єдине, що залишається, — це одна стіна, яка монотонно повторює дату: «Сьогодні 5 серпня 2026 року, сьогодні 5 серпня 2026 року…».

Чому саме 4 серпня?

Вибір дати не був випадковим. Літературознавці сходяться на думці, що Бредбері написав оповідання за один присід, використовуючи метод «потоку свідомості». Запис у щоденнику письменника свідчить, що робота над текстом відбувалася 28 квітня 1950 року. Тоді він просто обрав «круглу» дату в недалекому майбутньому — 2026 рік здавався достатньо далеким, але не фантастичним.

Однак пізніше, готуючи оповідання до публікації в збірці «Марсіанські хроніки», Бредбері додав глибший символізм. Дата 4 серпня — це лише за два дні до 6 серпня 1945 року, дня атомного бомбардування Хіросіми. На думку дослідників, письменник навмисно не обрав саме 6-те число, щоб уникнути надто прямолінійної аналогії, але залишив достатньо близьку дату, аби читач відчув тривожний зв’язок ¹.

Дім, який залишився після нас

Бредбері написав свою історію в розпал Холодної війни, коли страх перед ядерним апокаліпсисом був щоденною реальністю. Сьогодні, окрім ци страхів, на жаль, додаються й інші: пандемії, війни, неконтрольованість штучного інтелекту. Оповідання вцілому не про бомбу, а більше про технології, які створюють затишок, але не можуть врятувати від самотності. Розумний дім Бредбері з його голосовими помічниками, автоматичним прибиранням і запрограмованим дозвіллям — це дивовижно точне передбачення наших «розумних» осель, розмов з ШІ чатом, чи самотності із тисячами «друзів» в соцмережах.

Пророк чи спостерігач?

A photograph of science fiction author Ray Bradbury that I took in August, 1975 and which he later autographed to me.

Рея Бредбері часто називають провидцем. Він передбачив плоскі екрани, бездротові навушники, банкомати та, звісно, розумні будинки. Але його головна заслуга не в технічних прогнозах, а в тому, як він зумів передати крихкість людського існування.

Його дім — це не просто машина, це метафора нашої цивілізації, яка може зникнути, залишивши по собі лише механічне повторення звичних ритуалів.