Усі цим користуються, але мовчать: правда про ШІ в Голлівуді
Якщо вам здається, що Голлівуд уникає штучного інтелекту, ви, найімовірніше, помиляєтесь. За лаштунками кіноіндустрії ШІ уже став буденним інструментом — від написання сценарних варіантів до створення анімаційних сцен. Але публічно про це говорять пошепки, а то й зовсім мовчать. Чому так і що насправді відбувається за дверима студій?
Зміст
Метью Беллоні, засновник медіа Puck і колишній юрист, який десятиліттями висвітлює Голлівуд, нещодавно дав інтерв’ю WIRED 1, у якому прямо сказав: «Усі цим користуються». Його слова стали поштовхом до важливої розмови про те, хто, як і навіщо використовує ШІ у кіно — і чому зізнаватися в цьому досі небезпечно.
Хто в Голлівуді насправді використовує ШІ (і чому мовчить)
Беллоні розрізняє два типи ШІ в індустрії. Перший — «корпоративний»: оптимізація пошуку, автоматизація рутини, аналітика. Тут усе просто — ним користуються практично всі, і це нікого не бентежить. Другий — генеративний ШІ, який створює контент: тексти, зображення, відео. І саме навколо нього точаться найзапекліші суперечки.
Беллоні наводить красномовний приклад: відомий шоуранер (тобто головний сценарист і продюсер серіалу) буквально «відчитав» свою команду за те, що вона не використовує ChatGPT під час роботи. Йшлося не про адмін завдання, а про суто творчі — наприклад, згенерувати варіанти жартів або описати інтер’єр приміщення для сцени. Те, що вчора здавалося фантастикою, сьогодні стало буденністю.
Варто зазначити: Гільдія сценаристів США (WGA) не заперечує проти такого використання ШІ, за умови, що кожен сценарій має живого автора-людину, а технологія не скорочує робочі місця.
Коли екрани стають дешевшими
Чому студії все активніше впроваджують ШІ? Відповідь проста: гроші. Як зазначають експерти MIT Sloan Management Review, виробництво кіно стає дедалі дорожчим, а касові збори не встигають за зростанням бюджетів. Наприклад, створення оригінального мультфільму Pixar коштує не менше $200 мільйонів. За таких умов ШІ — один із небагатьох способів знизити витрати без скорочення штату працівників, захищених профспілками 2.
Netflix не приховує інтересу: на нещодавній звітній конференції компанія повідомила, що генеративний ШІ використовується вже у 300 серіалах. Ще гучніший сигнал — угода Netflix на $587 мільйонів за ШІ-стартап Бена Аффлека. Беллоні іронізує: «Це був прес-реліз за $600 мільйонів». Аффлек, маючи бездоганну репутацію серед кінематографістів, став своєрідним «послом» технології, який допомагає студії уникнути критики.
Стартап Аффлека працює з уже відзнятим матеріалом: він дозволяє «домалювати» кадр, отримати потрібний ракурс без повторних зйомок, розширити фон сцени. Це інструмент для творців, а не їхня заміна — принаймні так подають справу.
Стигма і «ШІ-сором»: чому визнавати небезпечно
Попри реальне використання, публічно зізнаватися в цьому ризиковано. Беллоні розповідає про випадок із Amazon: компанія провела медіадень, представила нову ШІ-студію та оголосила про кілька проєктів. Але щойно стало відомо, що в одному з них бере участь реальний творець, на нього посипався такий шквал критики в мережі, що він змушений був відмовитися від участі. «Це відчутний вплив ШІ-сорому», — підсумовує Беллоні.
Ситуацію загострюють і гучні інциденти. У 2026 році ірландський режисер Рорі Робінсон за допомогою китайського ШІ-генератора Seedance за кілька секунд створив сцену, яка виглядала як кадр із блокбастера.
Профспілка акторів назвала це «відвертим порушенням», а Disney надіслав листа з вимогою припинити використання інтелектуальної власності 3.
Навіть ті, хто відкрито виступає проти ШІ, не можуть ігнорувати реальність. Сценарист «Дедпула» Ретт Різ написав у соцмережах: «Ймовірно, для нас це кінець». Він пояснив, що не радіє, а боїться, адже його власна робота також під загрозою. Але при цьому визнав, що з часом з’явиться талановита людина, яка зможе створити фільм, не відмінний від голлівудського, просто сидячи за комп’ютером.
Що далі: дорогі блокбастери проти ШІ-контенту
Чи означає це, що традиційне кіно помирає? Не обов’язково. Беллоні прогнозує розшарування ринку: з одного боку — дорогі, «авторські» фільми на кшталт «Одіссеї» Крістофера Нолана, які глядач сприймає як щось справжнє, з іншого — масований ШІ-контент, який споживають пасивно, як соціальні відео.
Нолан, до речі, залишається скептиком щодо ШІ, але його позиція унікальна: він один із небагатьох, хто може знімати за $300 мільйонів і гарантовано збирати космічну касу. Інші режисери такої розкоші не мають.
Глядачі все краще розрізняють «справжнє» кіно. Як показують опитування та касові збори, молодь дедалі частіше відкидає «слоп» — контент, зроблений нашвидкуруч без душі. Тож, можливо, ШІ стане не вбивцею кіно, а каталізатором, який змусить індустрію ще більше цінувати людське авторство.
Зрештою, битва зараз не в тому, чи використовувати ШІ у Голлівуді, — вона вже відбулася. Справжня боротьба — хто контролюватиме наступний крок.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
- https://www.wired.com/story/the-big-interview-podcast-matthew-belloni-puck/↩
- https://sloanreview.mit.edu/article/the-impact-of-generative-ai-on-hollywood-and-entertainment↩
- https://www.youtube.com/watch?v=OVcFnBCxDC8↩
