10 цікавих фактів про вулкани

Вулкани є одними з найбільш вражаючих геологічних об’єктів на планеті. Вони здатні перебувати в стані спокою тисячоліттями, щоб одного разу кардинально змінити навколишній ландшафт. Попри широку популярність таких вершин, як Фудзіяма в Японії або Везувій в Італії, більшість аспектів вулканічної діяльності залишаються поза межами загальних знань. Глибокий аналіз механізмів їхньої роботи дозволяє по-новому поглянути на ці вогняні велетні. ¹

Зміст

1. Вулканічний серфінг
2. Вулкани можуть вивергати алмази
3. Мауна-Кеа вища за Еверест
4. Тренувальний полігон для життя на Марсі
5. Активне лавове озеро в Антарктиді
6. Географічна аномалія гори Пекту
7. Вулкан для страт
8. Акули, що живуть в активному вулкані
9. Вулкан із «синєю лавою»
10. Родючий вулкан із чорною лавою
Квіз (вікторина) про Вулкани

1. Вулканічний серфінг

На західному узбережжі Нікарагуа розташований вулкан Серро-Негро, чиї схили вкриті шаром чорного вулканічного піску. Останнє виверження тут відбулося у 1999 році, проте відтоді вулкан став центром унікальної індустрії — вулканічного серфінгу (вулканбордингу). Процес спуску нагадує катання на санях: після годинного підйому на вершину люди використовують спеціальні дерев’яні дошки для швидкісного з’їзду вниз.

Механіка такого спуску зумовлена значним кутом нахилу та сипучою структурою схилу. Це дозволяє розвивати швидкість до 64 км/год. Хоча активність вулкана додає психологічного напруження, основна складність полягає у контролі дошки на нестабільній поверхні, де тертя об дрібні частки лави створює специфічні умови для руху.

2. Вулкани можуть вивергати алмази

Більшість вулканічних структур вивергають магму, попіл та гази, проте існують рідкісні типи вулканів, які виносили на поверхню алмази. Ці дорогоцінні камені формуються під колосальним тиском на глибині понад 150 км під поверхнею Землі. Процес їхнього транспортування забезпечують так звані кімберлітові виверження.

Кімберлітові трубки мають форму моркви: вони широкі біля поверхні й звужуються в міру заглиблення в мантію Землі. Такі структури утворювалися переважно в районах найдавнішої земної кори, зокрема на територіях нинішньої Південної Африки та Бразилії. Втім, це явище належить до далекої геологічної історії — вважається, що останнє кімберлітове виверження відбулося понад 25 мільйонів років тому.

3. Мауна-Кеа вища за Еверест

Загальноприйнято вважати Еверест найвищою точкою планети з його висотою 8849 м над рівнем моря. Однак, якщо застосувати інший метод вимірювання — від підніжжя до вершини — лідерство переходить до гавайського вулкана Мауна-Кеа. Його загальна висота становить 10 210 м.

Статус Мауна-Кеа як «найвищої гори» часто ігнорується через те, що більша частина її масиву прихована під товщею океану. Над поверхнею води височіє лише 4207 м. Хоча цей сплячий вулкан не вивергався вже близько 4500 років, геологічні показники не виключають можливості його пробудження у майбутньому.

4. Тренувальний полігон для життя на Марсі

Умови на активних вулканах є максимально наближеними до суворих ландшафтів інших планет. Програма HI-SEAS (Hawaii Space Exploration Analog and Simulation) використовує схили вулкана Мауна-Лоа на Гаваях для підготовки майбутніх астронавтів до місій на Марс або Місяць. На висоті 2500 м розташований спеціальний купол, де екіпажі з шести осіб живуть в ізоляції від чотирьох місяців до року.

Симуляція включає 20-хвилинну затримку зв’язку з зовнішнім світом, використання компостних туалетів та обов’язкове носіння скафандрів під час виходу назовні. Це дозволяє вченим досліджувати не лише геологічну та астробіологічну специфіку роботи на вулканічних породах, але й психологічну стійкість та згуртованість групи в умовах тривалої ізоляції.

5. Активне лавове озеро в Антарктиді

Попри статус найхолоднішого місця на планеті, Антарктида приховує у собі потужні джерела тепла. Вулкан Еребус є унікальним через наявність постійного лавового озера у своєму кратері, яке не застигає з 1972 року. Це рідкісна геологічна особливість, притаманна лише кільком вулканам у світі.

Дослідження показують, що магма Еребуса насичена вуглекислим газом, а не водою, як у більшості інших вулканів. Саме висока концентрація CO₂ дозволяє розплавленій породі підніматися ближче до поверхні, підтримуючи існування відкритого вогняного озера посеред льодового континенту.

Читайте також: Найспекотніше місце на планеті та ще 9 претендентів

6. Географічна аномалія гори Пекту

Гора Пекту, розташована на кордоні Китаю та Північної Кореї, відома одним із найпотужніших вивержень в історії людства. У 946 році нашої ери вулкан викинув у атмосферу 45 мегатонн сірки. Це значно перевищує викиди індонезійської Тамбори у 1815 році, яка спричинила «рік без літа».

Незвичайність Пекту полягає в її розташуванні. Зазвичай вулкани формуються на стику тектонічних плит, проте ця гора знаходиться на відстані понад 965 км від межі Тихоокеанської плити. Таке «ізольоване» положення залишається предметом наукових дискусій, а статус Глобального геопарку ЮНЕСКО покликаний сприяти подальшому вивченню цього механізму внутрішньоплитного вулканізму.

7. Вулкан для страт

Вулкан Ундзен у Японії є не лише найсмертоноснішим у країні через катастрофу 1792 року (цунамі та зсув ґрунту забрали життя 15 000 осіб), але й пов’язаний з похмурими історичними подіями. У XVII та XVIII століттях гарячі джерела вулкана використовувалися урядом Едо для страти християн.

Вода у вулканічних джерелах Ундзен не лише має температуру кипіння, а й характеризується надзвичайно високою кислотністю. Ті, хто відмовлявся зректися віри, зазнавали тортур і зрештою гинули у цих агресивних хімічних розчинах. Ця практика припинилася лише на початку XIX століття.

8. Акули, що живуть в активному вулкані

Під водою знаходиться значно більше вулканів, ніж на суші — за оцінками, їх близько мільйона. Один із найактивніших підводних об’єктів, Кавачі біля Соломонових островів, у 2015 році став місцем дивовижного біологічного відкриття. Вчені виявили, що всередині діючого кратера на глибині 20 м мешкають великі морські тварини.

Камери зафіксували бронзових акул-молотів, шовкових акул та скатів, які плавали безпосередньо у шлейфі попелу та гарячої кислої води. Як саме цим хижакам вдається виживати в умовах екстремальної температури та хімічного складу середовища, поки залишається загадкою. Також невідомо, чи здатні вони відчувати наближення виверження, щоб вчасно покинути зону небезпеки.

9. Вулкан із «синєю лавою»

Вулкан Кавах-Іджен в Індонезії часто помилково описують як такий, що вивергає синю лаву. Насправді ж причиною світіння є хімічна реакція сірчаних газів. При виході з тріщин під високим тиском гази, розігріті до 600°C, при контакті з повітрям спалахують яскраво-синім вогнем.

Гази конденсуються у рідку сірку, яка продовжує горіти під час стікання схилами, створюючи ілюзію палаючих річок. Видовище найбільш помітне вночі, проте воно є смертельно небезпечним: повітря насичене токсичними випарами, що змушує відвідувачів використовувати протигази. Крім того, у кратері розташоване найбільше у світі кислотне озеро.

10. Родючий вулкан із чорною лавою

У північній Танзанії розташований Ол-Дойньо-Ленгаї — єдиний у світі вулкан, що вивергає карбонатитову лаву. На відміну від типової лави, багатої на силікати, цей розплав містить велику кількість натрію та карбонату кальцію. Це зумовлює її унікальні фізичні властивості: вона чорна в розплавленому стані, дуже текуча і має рекордно низьку температуру — лише 500°C (приблизно вдвічі менше за звичайну лаву).

Після застигання лава швидко стає сріблясто-білою через хімічні реакції з вологою повітря. Проте її значення виходить далеко за межі геології. Попіл, збагачений кальцієм, розноситься вітром і стає природним добривом для навколишніх рівнин. Це забезпечує процвітання екосистеми Серенгеті. Саме завдяки цим мінералам рослинність отримує необхідні елементи, що підтримує Велику міграцію мільйонів гну, які потребують кальцію для свого виживання.