Геоінженерія: ризикована стратегія з охолодження Землі
У 1991 році виверження вулкану Пінатубо на Філіппінах привернуло увагу Девіда Кіта, тоді ще студента. Сімнадцять мільйонів тонн сірчаного діоксиду піднялися в стратосферу, відбиваючи сонячну енергію та знижуючи температуру в Північній півкулі на один градус за Фаренгейтом. Сьогодні доктор Кіт вважає цей випадок підтвердженням своєї теорії: можна штучно охолодити Землю, розпилюючи сірчаний діоксид у стратосфері.
Зміст
Геоінженерія: рішення чи катастрофа?
Зростаюча інтенсивність змін клімату змушує науковців серйозно розглядати радикальні методи боротьби з глобальним потеплінням. Деякі компанії вже працюють над вловлюванням і зберіганням вуглекислого газу. Проте, найбільші надії і страхи пов’язані зі стратосферним сонячним геоінженерством.
Сторонники цієї технології вбачають у ній швидке та відносно дешеве вирішення проблеми потепління. Гарвардський університет та інші установи вже ведуть дослідження, фінансовані, зокрема, співзасновником Microsoft Біллом Гейтсом. Проте, деякі вчені та екологи попереджають про потенційні катастрофічні наслідки.
Переваги та ризики
Доктор Кіт стверджує, що переваги переважують ризики. Зниження глобальної температури на один градус Цельсія могло б запобігти мільйонам смертей від спеки. Однак, критики побоюються, що така технологія може спричинити непередбачувані наслідки, як-от зміну опадів або екстремальні погодні явища.
Крім того, противники побоюються, що це відволіче увагу від необхідності зменшення викидів викопного палива. Відомий еколог Девід Сузукі наголошує на непередбачуваності таких потужних технологій.
Перші спроби та виклики
Коли доктор Кіт спробував провести перше випробування з розпиленням мінерального пилу, він зіткнувся з серйозним опором з боку місцевих громад. Планувалося випустити кілька фунтів мінерального пилу на висоті близько 20 кілометрів, щоб спостерігати, як цей пил буде поводитися в стратосфері. Проте, через складнощі з пошуком партнера для запуску повітряної кулі в Арізоні, цей проект було відкладено.
Три роки потому Гарвардський університет найняв шведську космічну корпорацію для запуску кулі, яка мала нести обладнання для тесту. Але й ця спроба зустріла сильний опір. Групи місцевих громад, зокрема Саамська рада, яка представляє корінні народи, висловили свою незгоду, заявивши, що геоінженерія суперечить принципам поваги до природи, якими вони керуються. До протестів приєдналася й відома кліматична активістка Грета Тунберг, яка закликала до припинення експерименту.
Під тиском громадської думки експеримент було скасовано. Доктор Кіт визнав, що цей досвід навчив його, що відкрите спілкування не завжди є найефективнішим підходом у таких справах. Внутрішні суперечки в команді Гарварду та різні погляди на відповідальність за провал проєкту також ускладнили ситуацію.
Майбутнє геоінженерії
Доктор Кіт продовжує свої дослідження в Чиказькому університеті, де будує нову програму з геоінженерії. Він переконаний, що людство вже вплинуло на клімат, і для його відновлення потрібні радикальні дії.
Хоча критики продовжують висловлювати свої застереження, Кіт вірить, що геоінженерія може стати ключем до повернення планети до більш стабільного стану. Він залишається одним з найбільш рішучих прихильників цієї контроверсійної технології.
За матеріалами nytimes.com
Перевірено редакцією DAY TODAY
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
