День боротьби з прокрастинацією

Час від часу ми маємо справи, які виконувати не хочеться — наприклад, зайнятися прибиранням  або відвідати лікаря для планового огляду. Люди схильні відкладати потрібні, але не дуже приємні дії на «потім» і таке зволікання стає звичкою. Ця проблема зовсім не нова — їй приділяли увагу ще античні філософи, а в сучасному світі вона отримала назву прокрастинації. Психологи вважають, що відкладання важливих справ до останньої хвилини є джерелом численних проблем — від низьких оцінок в школі до труднощів з кар’єрою та здоров’ям. Тому подоланню цієї звички присвячена спеціальна подія — День боротьби з прокрастинацією (Fight Procrastination Day, DO IT! Day), який відзначається щороку 6 вересня.

Схожі події:
⏰ Всесвітній день ліні
⏰ Міжнародний день повільності (неквапливості)

Почитайте історію виникнення подій та дізнайтеся, чому інколи потрібно трошки лінитися та чи існує від лінощів спеціальна дієта; а також – чому з’явилася філософія «Повільного руху» (Slow movement), яка пропагує уповільнення темпу життя та вміння правильно розподіляти свій час. .
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати День боротьби з прокрастинацією?

Навіть багато тисяч років тому з точки зору психології люди були схожими на нас і мали такі самі недоліки, зокрема, часто відкладали здійснення важливих, але не дуже бажаних дій. Є припущення, що прокрастинація виникла разом з поділом праці, тобто невиконання роботи більше не означало для людини швидких згубних наслідків. 

Читайте також: Прокрастинація – крадій часу

Водночас, погляди на життя в давнину суттєво відрізнялися від сучасних, тайм – менеджментом наші предки не дуже переймалися, а тому прокрастинація не вважалася чимось поганим — наприклад, в Давньому Єгипті її називали «очікуванням відповідного часу», а в  часи античності серед мислителів, та й просто серед небідних людей вважалося правильним проводити більшу частину свого життя в неквапливих роздумах.

Один з перших відомих історії закликів проти прокрастинації належить давньогрецькому поету Гесіоду — в своєму вірші «Робота й дні», написаному у 800 році до нашої ери, він звертається до свого брата Персеса, який постійно відкладав свої обов’язки на завтра і тому опинився в скрутному матеріальному становищі. Сократ і Арістотель описували типову поведінку прокрастинатора, але застосовували до неї термін «акразія», тобто дії всупереч здоровому глузду — коли людина знає, що повинна робити зараз, але натомість займається зовсім іншими справами. Ціцерон  у виступах перед членами Сенату називав звичку зволікати «ненависною» та недопустимою у веденні більшості справ.

Видатні прокрастинатори

Поет Джеффрі Чосер, який жив у XIV столітті, устами героїні «Кентерберійських оповідань» леді Пруденс радив читачам не відкладати на завтра ті справи, які можна зробити сьогодні. Але й видатні люди не завжди дослухались до таких порад — наприклад, Леонардо да Вінчі писав картину «Мона Ліза» 16 років, тому що весь час відволікався на інші ідеї та винаходи. Щоправда, у випадку з Леонардо навіть прокрастинація була на користь — малюнки й креслення із записних книжок  генія прислужилися людству пізніше.

Письменник Віктор Гюго теж мав схильність до прокрастинації — підписавши договір з видавництвом про написання роману «Собор Паризької Богоматері», він цілий рік відкладав роботу, відвідував світські заходи та приймав гостей. Зрештою, розгніваний видавець встановив для автора новий строк — 6 місяців, тому Гюго змушений був  боротися зі звичкою зволікати. Для цього він попросив слугу забрати увесь одяг, залишивши тільки одну велику шаль. Оскільки одягти для виходу на вулицю та зустріч з друзями було нічого, письменник проводив дні за роботою і в результаті закінчив книгу на два тижні раніше строку.

Причина виникнення прокрастинації?

Люди часто думають, що відкладають справи через лінь чи нестачу сили волі, але реальна причина дещо складніша і пов’язана з нашими когнітивними механізмами. Це проблема регуляції емоцій, викликаних певними обставинами — нудьгою, тривогою, невпевненістю, розчаруванням. Справа в тому, що мозок людини складається з двох структур — лімбічної системи та префронтальної кори. Лімбічна система — первинна й домінуюча, вона регулює нашу автоматичну поведінку у відповідь на емоційні подразники, а префронтальна кора вважається такою, що сформувалася пізніше і відповідає за планування та прийняття усвідомлених рішень. Коли ми відчуваємо неприємні емоції, мозок хоче нас захистити, а оскільки лімбічна система набагато сильніша, то часто вона перемагає, тому ми просто ігноруємо небажані справи, навіть  якщо усвідомлюємо їхню необхідність.

Сприяють прокрастинації й певні особливості характеру, і одна з них, як не дивно — перфекціонізм. Здавалося б, прагнення до досконалих результатів несумісне із зволіканням, але насправді воно іноді змушує чекати ідеальних обставин, які можуть ніколи не настати. Хронічні прокрастинатори часто мають низьку самооцінку, тому відкладають важливі завдання на «потім» через страх не впоратися з ними. Схильні до прокрастинації й нерішучі та боязкі особи — зазвичай вони зволікають з прийняттям важливих рішень, зрештою дозволяють іншим людям вирішувати за них, а потім звинувачують їх у власних невдачах. 

Серйозно досліджувати прокрастинацію почали в 1970-х роках, коли розвиток нейробіології та психології допоміг краще зрозуміти природу зволікання, а до того цю проблему вважали лінощами або невмінням ефективно організувати свій час. І хоча прокрастинацію не відносять до розладів особистості, проте більшість спеціалістів вважають її негативним фактором, який погіршує якість життя людини. Тому дослідники цього явища й заснували щорічну подію, яку назвали Днем боротьби з прокрастинацією.

Читайте також: Стосунки з часом

День боротьби з прокрастинацією в історії

• 1548

  Слово «прокрастинація» з’явилося в Оксфордському словнику.
• 1977

  Психолог Пол Рінгенбах опублікував роботу «Прокрастинація в житті людини». Відтоді це явище стало предметом глибоких наукових досліджень.
• 1986

  З’явився інструмент для діагностики прокрастинації — канадська психологиня Клеррі Лей розробила «Шкалу загальної прокрастинації».
• 1995

  В Карлтонському університеті Канади створено Procrastination Research Group — групу з досліджень прокрастинації, яку очолив доктор психології Тім Пічіл.
• 1997

  Журнал «Psychological Science» опублікував одне з перших досліджень щодо згубного впливу прокрастинації.
• 2000

  Дослідники розділили прокрастинацію на два типи: щодо виконання завдань та щодо прийняття рішень.

Часті Питання та відповіді про День боротьби з прокрастинацією

Як відзначати День боротьби з прокрастинацією?

Якщо ми схильні до зволікання у важливих справах чи в прийнятті важливих рішень, то цього дня маємо чудовий привід змінити ситуацію за допомогою покрокових дій, які зрештою мають позбавити нас від цієї проблеми. 

• Передусім психологи радять розбивати великі завдання на менші частини. Наприклад, якщо треба написати статтю, треба спочатку визначитися з темою, потім знайти джерела інформації, після чого написати вступ. При цьому нові пункти плану краще додавати після того, як виконано попередні.
• Також важливо обрати період, найкращий для продуктивної роботи — у когось це ранок, а комусь краще працюється вечорами. Розклад з чітко визначеними годинами допоможе запобігти прояву прокрастинації, так само як і чітке визначення строків  — конкретних і реалістичних. Обов’язково необхідно встановити ліміт часу на телефонні дзвінки та соціальні мережі і в жодному разі не перевищувати його.
• Не останнє значення в подоланні прокрастинації має підвищення енергетичного рівня організму, адже часто саме втома змушує нас відкладати справи. Тому варто звернути увагу на достатній сон, здорове харчування, прогулянки надворі, спорт та улюблене хобі — все, що відновлює наш фізичний і психічний стан. 
• Правильно буде зробити неприємні справи більш приємними   — наприклад, прибирати під супровід улюбленої музики або запланувати якусь нагороду за успішне закінчення роботи. Зрештою, слід задуматися про причини прокрастинації — в кожного вони свої, зокрема, це може бути тривога або страх невдачі, які переважають навіть мотивацію та самоконтроль. 

Чому важливий цей день? 

Деякі люди не сприймають звичку зволікати як серйозну проблему, тому День боротьби з прокрастинацією покликаний підвищити нашу обізнаність щодо цього явища і переконати в його шкідливому впливі. 

• Один з прикладів негативного впливу прокрастинації на здоров’я — постійне відкладання медичних оглядів чи необхідних фізичних вправ. Також науковці виявили зв’язок між прокрастинацією й серцево–судинними захворюваннями, зокрема, гіпертонією. Це й не дивно, адже наша підсвідомість завжди пам’ятає про невиконані завдання, а напружена робота поспіхом та в останню хвилину лише додає стресу. 
• До того ж і результат від такої роботи бажає кращого — хоча б тому, що немає часу все перевірити і впевнитися в правильному виконанні. Таким чином можна підвести інших людей, наприклад, співробітників, робота яких є наступним етапом. Тобто, прокрастинація негативно впливає на професіоналізм та авторитет серед колег і навіть може призвести до звільнення. 
• Звичка зволікати часто приносить фінансові збитки — наприклад, якщо відкладати оплату комунальних рахунків та інших платежів на останній день, досить легко щось забути, і в результаті заплатити набагато більше, отримавши пеню або штраф. 
• Страждають від прокрастинації як стосунки з близькими та друзями, так і самооцінка людини, адже кожному гірко усвідомлювати, що багато часу та можливостей згаяно, і жити з відчуттям розчарування та зневіри в собі. Тому замість того, щоб дозволяти шкідливій звичці керувати нашим життям, варто з нею поборотися, і День боротьби з прокрастинацією спонукає саме до цього. 

Коли будемо відзначати День боротьби з прокрастинацією?

Читайте також: Тайм-менеджмент: 10 найкращих стратегій

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися