Від попелу до урини: історія засобів для чищення зубів

Щоденна гігієна ротової порожнини є невід’ємною частиною життя сучасної людини. Прагнення до чистоти зубів, здоров’я ясен та свіжості подиху робить чищення зубів двічі або тричі на день обов’язковим ритуалом. Однак методи, якими користувалися давні цивілізації для досягнення цієї мети, суттєво відрізнялися від сучасних стандартів і часто базувалися на використанні несподіваних, а іноді й агресивних компонентів. ¹

Зміст

Від хліба до фтору
Тваринні рештки та аміак у практиках Риму та Греції
Давньоєгипетська рецептура
М’якість китайської традиції
Спадщина давніх інновацій

Від хліба до фтору

Сучасні засоби, що містять фтор, карбонат кальцію та гліцерин, з’явилися відносно недавно. До того, як бренди заповнили полиці магазинів, людство експериментувало з різними субстанціями:

Близько 250 років тому: для чищення зубів використовували крихти горілого хліба.
1824 рік: стоматолог на прізвище Пібоді вперше додав до очищувальної суміші мило для створення пастоподібної консистенції.
1850-ті роки: популярності набули крейда та цегляний пил як засоби для підтримки білизни посмішки.
1873 рік: компанія Colgate почала продаж пасти у скляних банках.
134 роки тому: з’явився перший звичний для сучасності тюбик.
1989 рік: на ринку було представлено першу пасту, що гарантувала відбілювання та видалення плям.

Тваринні рештки та аміак у практиках Риму та Греції

Найбільш специфічні методи гігієни практикували в Стародавньому Римі. Приблизно у 200 році нашої ери римляни використовували розщеплені палички та суміші, до складу яких входили попіл, яєчна шкаралупа, черепи мишей, копита, мушлі устриць, пемза, кістки та подрібнене деревне вугілля, отримане зі спалених кісток.

Для полоскання рота після використання таких абразивних компонентів римляни застосовували урину. Логіка цього методу полягала у дії аміаку, який сприяв відбілюванню зубів та знищенню бактерій.

Анекдот дня
Зустрічаються два куми. Один каже:
— Куме, я тут почав уринотерапією займатися. Кажуть, дуже корисна річ, від усіх хвороб допомагає!
Другий з жахом питає:
— І що, ти її п’єш?!
— Ти що, здурів?! Обливаюся!

У Давній Греції підхід був дещо іншим: жителі жували деревну смолу, випльовуючи її після очищення зубів, хоча також застосовували суміші, подібні до римських.

Попри агресивність цих методів, саме вони заклали фундамент для появи перших зубних коронок, мостів та протезів, які римляни виготовляли з кісток. Дослідження добре збережених решток тієї епохи свідчать, що, попри специфічність засобів гігієни, зуби давніх римлян були міцними та здоровими. Це пояснюється відсутністю в їхньому раціоні цукру, який є головною причиною сучасного карієсу.

Давньоєгипетська рецептура

Гігієна в Стародавньому Єгипті базувалася на менш абразивних, проте напрочуд ефективних компонентах. Перша задокументована рецептура зубної суміші датується 4 роком нашої ери. До її складу входили:

подрібнений камінь;
сіль;
м’ята;
квіти ірису;
перець.

Хоча така суміш могла викликати подразнення ясен, вона вважалася найбільш дієвим гігієнічним режимом аж до початку XX століття.

М’якість китайської традиції

У Давньому Китаї використовували більш лагідні складові. На відміну від західних цивілізацій, китайці уникали використання кісток чи каміння. Основу їхніх засобів становили женьшень, лікарська м’ята та сіль. Примітно, що деякі з цих компонентів інтегровані у склад сучасних зубних паст і сьогодні.

Спадщина давніх інновацій

Попри різницю в інгредієнтах, мета кожної цивілізації залишалася незмінною: поєднання механічного тертя абразивними частками з очищувальними властивостями природних речовин. Використання попелу, шкаралупи чи солі працювало на видалення нальоту та залишків їжі, що є базовим принципом стоматологічного здоров’я і сьогодні. Історія сучасної посмішки є результатом багатовікового пошуку балансу між ефективністю та безпекою, розпочатого ще тисячоліття тому.

Читайте також Цікаві факти про зубну щітку