Цікаві факти про судоку

Судоку — це дивна суміш тиші й азарту: кілька цифр у порожній сітці, і мозок миттєво вмикає «режим детектива». Ми ніби наводимо лад у маленькому хаосі, крок за кроком отримуючи дофамінові мікроперемоги. Про гру кажуть багато: мовляв, вона з Японії, що це «фітнес для мозку» і що справляється з нею лише математик. Насправді історія значно цікавіша, пропонуємо вам цікаві факти про судоку.

Найцікавіше про головоломку, що стала культурним феноменом: як формується «правильна» сітка, чому одні задачі розкриваються, як добрий детектив, а інші змушують здогадуватися; скільки взагалі існує можливих рішень і чому число підказок не дорівнює складності. Буде трохи історії, трохи психології уваги й багато практичних відкриттів. Якщо ви любите відчуття порядку, який народжується з хаосу, — приготуйтеся закохатися в судоку ще сильніше.

У розділі Головоломки на нашому сайті ви можете щодня практикувати судоку й отримувати задоволення й користь від «фітнесу для мозку».

Пропонуємо наш розділ: Щоденні головоломки

Щороку 9 вересня відзначається Міжнародний день судоку. Долучайтесь! Розвʼязуйте судоку, дізнавайтесь про цю головоломку та поширюйте інформацію про цей день.

Цікаві факти про судоку

Судоку — це логіка, а не математика. Жодних обчислень: лише дедукція та уважність. Саме простота правил і чиста логіка зробили гру універсальною.
Пращур судоку — «латинські квадрати» Леонарда Ейлера (1783 рік) — у них кожен символ з’являється тільки раз у рядку та стовпчику. У сучасному судоку додано ще правило для блоків три на три. ¹
Модерну форму головоломки створив американець Говард Ґарнс — у 1979 році журнал Dell опублікував її під назвою Number Place.
У Японію головоломка прийшла в 1984: видавництво Nikoli трохи «відполірувало» ідею та дало назву Sudoku — скорочення від «Sūji wa dokushin ni kagiru» («цифри обмежені одиничною появою»).
Значення назви: su — «число», doku — «самотній, одиничний». Тобто «лише по одному числу».
Глобальний прорив трапився завдяки новозеландському судді Вейну Ґоулду. У березні 1997 він побачив судоку в токійській книгарні, захопився, написав генератор пазлів і у 2004 році «заніс» головоломку до The Times (Лондон).
2005 рік — рік судоку-манії у британській пресі: від The Times до Guardian та Independent, а ще онлайн й телевізійні версії, окремі журнали та книжки. Газети рекламували «Судоку на кожній сторінці», вийшли перші щомісячники, а знаменитості — від Карол Вордерман до Джейд Ґуді — називали його «фітнесом для мозку».

У Сполучених Штатах одним із перших судоку регулярно друкував The Conway Daily Sun (Нью-Гемпшир). Невдовзі головоломка повернулася до Нью-Йорка вже як суперзірка.
Дослідники меметики називають судоку «ідеальним мемом»: він вірусно «розмножується» через наші мозки, легко переходить мовні й культурні кордони (цю думку популяризувала С’юзен Блекмор).
Чому саме Японія? Кросворди японською робити складніше через систему письма, натомість числові головоломки — ідеальні. Додайте ще тривалі поїздки в транспорті — і ви отримаєте масову любов до судоку.
Класичне поле — дев’ять на дев’ять (вісімдесят одна клітинка), розділене на дев’ять блоків три на три. Потрібно заповнити цифрами від одного до дев’яти так, щоб у кожному рядку, стовпчику й блоці кожна цифра стояла рівно один раз.

Читайте також: Як грати в судоку: інструкція для початківців

Мінімальна кількість підказок (даних цифр), за якої пазл має єдиний розв’язок, — сімнадцять. Менше — і на сьогодні не знайдено прикладів з унікальним рішенням.
Скільки існує завершених сіток дев’ять на дев’ять? Аж 6 670 903 752 021 072 936 960. Проте «по-справжньому різних» (з урахуванням симетрій та еквівалентностей) — 5 472 730 538.
Згенерувати сітку судоку легко, але створити якісний пазл із красивою логічною прогресією без брутфорсу — окреме ремесло.
Брутфорс (від англ. brute force — «груба сила») — це метод розв’язання задачі шляхом повного перебору всіх можливих варіантів, доки не знайдеться правильний.
У контексті головоломок (наприклад, судоку) це означає:
– програма або людина не шукає елегантного логічного рішення, а послідовно підставляє всі варіанти й перевіряє, які з них працюють,
– процес може бути дуже повільним для складних завдань, бо кількість варіацій величезна.
У 2006 році у Луцці (Італія) відбувся перший Чемпіонат світу з судоку під егідою World Puzzle Federation. Відтоді чемпіонати проводять щороку.
Серед найуспішніших чемпіонів — японець Кота Морініші з чотирма індивідуальними титулами (2014-й, 2015, 2017, 2018 роки).
Рекорди блискавичності вражають — провідні «спіді-солвери» розносять стандартні судоку за хвилини. Американський конструктор Томас Снайдер у дві тисячі шостому демонстрував час менше півтори хвилини на окремих подіях.
У 2008 австралійський суд (!) призупинив слухання справи, бо п’ятеро присяжних… грали в судоку замість того, щоб слухати свідчення.
Авіація теж має свою «судоку-історію»: British Airways забороняє бортпровідникам розв’язувати головоломку під час зльоту та посадки — увага має бути стовідсотковою.
Судоку полюбляють за доступність. У гру легко «зайти» новачку, та вона не вичерпується — існують класи складності від «легкого ранкового» до «диявольського», де потрібні витончені техніки.
Технік багато: від базових «одиночних кандидатів» і «прихованих одиночок» до «пар/трійок», «х-крил», «мечів самурая» (swordfish) і навіть «прихованих ректорів» та «альтернативних ланцюжків».
«Логіка vs. вгадування». Шанувальники судоку вважають, що добра сітка має відбуватися без вгадування. Проте багато конструкцій допускають «розгалуження» (trial and error), якщо логіка зайшла в глухий кут.
Судоку — не лише дев’ять на дев’ять. Є гіпер-судоку, кілер-судоку (з клітинками-«клітинками суми»), самурай-судоку (кілька перехрещених полів), «Х-судоку» (додаткові діагональні обмеження) та інші варіації.
Часті розв’язування судоку корелюють з кращою концентрацією й відчуттям «потоку». Дані про профілактику деменції суперечливі: говорити можна лише обережно — «може сприяти когнітивній активності», але не «лікує».
Гра рекомендована школярам як «зарядка для мозку»: тренує увагу, короткочасну пам’ять, планування кроків. Водночас судоку підходить і для старшого віку.
Є навіть карткові й настільні версії, мобільні додатки, телевізійні формати й радіоексперименти (читати числа в ефірі — це екстраквест!).
Судоку й етика: на іспитах його часто забороняють, аби студенти не відволікалися, у деяких офісах компаній — «антисудоку-політики» під час нарад.
Чому «затягує»? Нашій психіці подобається відновлювати порядок із хаосу. Кожна вписана цифра — маленька дофамінова нагорода, а завершений блок або рядок — відчутний «уау-момент».
Культура підказок. Красиві сітки часто мають симетричне розташування даних чисел, а їхня кількість не гарантує легкості: інколи менше підказок — простіше, інколи — навпаки.
Судоку — багатомовний «поліглот». Гра однаково зрозуміла у Франції, Словаччині, Японії чи Україні: числа не потребують перекладу, а правила — універсальні.
Вікових обмежень немає для судоку — у Вейна Ґоула клієнтами були і семирічні, і восьмидесятирічні фанати. Це одна з небагатьох головоломок, що справді об’єднує покоління.
Професія «конструктор судоку». Так, це реальна спеціалізація у видавничому світі. Ремесло поєднує математику, інформатику (генератори/перевірники) і тонке чуття ігрового дизайну.
«Наступник Кубика Рубіка». 2005 року судоку називали найбільшим глобальним феноменом з часів кубика Рубіка в вісімдесятих — і ця хвиля досі не спадає.

Хто створив судоку?

Судоку не має одного «класичного» винахідника, але його історія чітко простежується:
– 1979 рік — американський архітектор і головоломколюб Говард Ґарнс (Howard Garns) вперше опублікував головоломку під назвою Number Place у журналі Dell Pencil Puzzles and Word Games. Це була сітка 9×9 з цифрами, яка за суттю є сучасним судоку.
– 1984 рік — головоломка з’явилася в Японії завдяки видавництву Nikoli. Вона отримала назву 数独 (Sudoku), скорочено від Sūji wa dokushin ni kagiru («цифри мають бути лише поодинокими»).

Тобто автором ідеї вважають Говарда Ґарнса, а японці зробили гру масово відомою й дали їй нинішню назву.

Читайте також: Чи дійсно кросворди та головоломки тримають розум у формі?