Цікаві факти про мурахоїдів
Мурахоїди – інтригуючі істоти, які блукають тропічними саванами та лісами від південної Мексики до Парагваю та північної Аргентини. Ці беззубі ссавці, що харчуються комахами, впізнаються за довгими хвостами, видовженими черепами та трубчастими мордами. Занурмося у світ цих унікальних тварин і дізнаємося більше про них, підготували для вас цікаві факти про мурахоїдів та про їхнє життя.
Зміст
Назва мурахоїд відноситься до раціону виду, який складається в основному з мурах і термітів. Термін «мурахоїд» використовується не лише для позначення справжніх мурахоїдів, що належать до підряду Vermilingua, але й як загальна назва для різних тварин, які не мають між собою прямої родинної спорідненості, проте спеціалізуються на живленні мурахами чи термітами. До таких тварин належать єхидна, намбат, панголіни та трубкозуб.
Фізичні характеристики та раціон
Існує 4 види мурахоїдів 1:
- гігантський мурахоїд Myrmecophaga tridactyla, довжиною близько 1,8 м, включаючи хвіст;
- шовковистий мурахоїд Cyclopes didactylus, довжиною близько 35 см;
- південний таманду або комірний мурахоїд Tamandua tetradactyla, довжиною близько 1,2 м (3 футів 11 дюймів);
- північний таманду Tamandua mexicana подібних розмірів.
Гігантський мурахоїд, або Myrmecophaga tridactyla, є найбільшим серед мурахоїдів. З довжиною близько 1,8 метра, включаючи густий хвіст, і вагою до 40 кг, він є значною фігурою у тваринному світі. Попри невеликий рот, його слинні залози мають великі розміри та виділяють липку слину на червоподібний язик, який може витягнутися до 60 см. Цей спеціалізований язик є важливим інструментом їхнього раціону, який складається переважно з мурах і термітів. Своїми довгими гострими кігтями вони розривають гнізда комах і хапають здобич. 2
Читайте також: Цікаві факти про панголінів
Маловідомі родичі
- Малий мурахоїд, або таманду, мешкає як на деревах, так і на землі. Вони мають довжину близько 1,2 метра і використовують для лазіння свої хвости.
- Слово таманду походить з португальської мови, яка сама запозичила його з Tupí tamanduá, що означає «мисливець на мурах». У португальській мові tamanduá використовується для позначення всіх мурахоїдів.
- Шовковистий мурахоїд, або Cyclopes didactylus, є найменшим і найменш відомим представником родини. Він живе високо на деревах і веде нічний спосіб життя, його шовковисте жовтувате вбрання забезпечує чудове маскування.
- Разом з лінивцями мурахоїди входять до підряду ссавців ряду неповнозубі (Pilosa). Назва «мурахоїд» також зазвичай застосовується до неспоріднених мураха, нумбата, єхидни та панголінів, хоча вони не є близькими до них.
Раціон мурахоїдів
Мурахоїди мають вузькоспеціалізовану дієту, яка майже повністю складається з мурах і термітів. Ось що зазвичай їдять мурахоїди:
- Мурахи та терміти – вони використовують свої довгі, липкі язики, щоб схопити цих комах після того, як розривають їхні гнізда своїми потужними кігтями.
- Фрукти – у рідкісних випадках, особливо для менших видів мурахоїдів, вони можуть споживати фрукти.
Цікаві факти про намбата
- Намбат харчується майже виключно термітами. 3 Оцінюється, що він може споживати 15 000–20 000 термітів на день. 4
- На відміну від багатьох інших сумчастих Австралії, намбат активний вдень (діурнальний). Це пов’язано з тим, що терміти, яких він добуває, активні саме вдень.
- Щоби добувати термітів із вузьких ходів під землею або в гнилій деревині, намбат має довгий, липкий язик (приблизно 10–11 см) і тонкий виступаючий ніс.
- Особлива родина і рід — Вид Numbat (Myrmecobius fasciatus) є єдиним представником свого роду Myrmecobius і родини Myrmecobiidae.
- Тіло намбата має унікальне попелясто-коричневе або рудувато-коричневе забарвлення із білими поперечними смугами (зазвичай 7-8) на спині. 5 До того ж у кожного індивідума візерунок смуг різниться і навіть не симетричний між боками тіла.
- Не має звичайної сумки. У самиць намбата немає сумки («marsupium») для вирощування малят, що є незвичним серед сумчастих. 5
- Намбат – ендемік і символ Західної Австралії. Вид раніше був поширений по південній Австралії, а зараз природно трапляється лише в обмежених районах Західної Австралії. Він є емблемою штату Західна Австралія (Western Australia).
- Це вразливий вид. Основні загрози: втрата середовища існування (зокрема стовбурів із гнилою деревиною, де живуть терміти), а також хижаки-ввезені види (наприклад Red fox — лисиця). Наприклад, оцінюється, що кількість диких дорослих намбатів становить менше тисячі.
- Намбати зазвичай ведуть одиночний спосіб життя, кожен має свою ділянку, але території самиць і самців можуть перекриватися під час розмноження.
Соціальна поведінка та батьківські функції мурахоїдів
- Мурахоїди здебільшого поодинокі тварини, але вони демонструють цікаву соціальну поведінку. Наприклад, гігантський мурахоїд має домашній ареал, який може перетинатися з ареалами інших видів і займають понад 2 500 гектарів, що свідчить про певний рівень толерантності й, можливо, певну форму соціальної взаємодії.
- Батьківська турбота – це в першу чергу відповідальність самки мурахоїда. Після періоду вагітності, що триває близько 190 днів, самка народжує одне дитинча.
- Дитинча мурахоїда, яке є мініатюрною копією дорослої особини, буде сидіти на спині матері вже через два-три тижні після народження, доки йому не виповниться близько року. Це не лише забезпечує захист для малечі, але й дає їй можливість подорожувати і вчитися у матері, коли вона шукає їжу.
Середовище існування та охорона
Гігантських мурахоїдів можна зустріти на тропічних луках Венесуели, в басейні Амазонки, а також на луках Парагваю та Аргентини. Це переважно денні істоти, але поблизу людських поселень вони стають більш нічними. Їхні місця проживання не фіксовані, вони не використовують нори, а обирають відокремлені місця для відпочинку, прикриваючи тіло хвостом. 2
Є дві події протягом року, що створені для захисту мурахоїдів Всесвітній день мурахоїдів та День сумчастого мурахоїда (День намбата).
Загрози та виживання
Гігантський мурахоїд класифікується як вразливий вид. Їм загрожує знищення середовища існування, полювання заради м’яса і трофеїв, а також торгівля екзотичними тваринами. Вони також необхідні для підтримання популяцій комах і, своєю чергою, є здобиччю для більших хижаків.
Природні хижаки та загрози для мурахоїдів
Хоча мурахоїди оснащені грізними кігтями для захисту, вони все ще стикаються із загрозами з боку природних хижаків та іншими небезпеками. Ось список їхніх ворогів та загроз:
- Ягуари та пуми
Ці великі хижаки можуть становити загрозу для мурахоїдів, особливо в регіонах, де їхні ареали перетинаються. - Люди
Руйнування середовищ існування, полювання та дорожньо-транспортні пригоди є значними антропогенними загрозами для мурахоїдів. - Лісові пожежі
Пожежі можуть знищити місця проживання мурахоїдів, роблячи їх вразливими до хижацтва та голоду.
Унікальні адаптації мурахоїдів
- Мурахоїди мають кілька унікальних пристосувань, які допомагають їм виживати.
- Вони мають гострий нюх, у 40 разів сильніший за людський, за допомогою якого вистежують мурах.
- Їхні передні лапи переносять вагу на боки і кісточки, захищаючи довгі кігті. У разі загрози вони можуть піднятися на задні лапи і хвіст, використовуючи передні кінцівки для захисту потужними ріжучими ударами.
Мурахоїди – дивовижні істоти з унікальними пристосуваннями, які відіграють вирішальну роль у своїх екосистемах. Розуміння та захист цих істот є життєво важливим для збереження біорізноманіття тропічних регіонів, де вони мешкають.
Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!
Читайте нашу статтю: Цікаві факти про лінивців
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
