День гарбуза в Україні

Ми довго вагалися, але таки вирішили додати до нашого онлайн-календаря подію День гарбуза в Україні. Схоже, шанування гарбуза з допомогою народної підтримки та сили соцмереж перетворилося на народне свято. Щороку 30 листопада все більше українських шкіл, садочків та громад згадують про яскраве, щедре і веселе свято — День гарбуза. Попри те, що воно не має офіційного статусу в державному календарі, День гарбуза в Україні вже давно став доброю осінньою традицією, особливо в освітньому середовищі та культурних ініціативах. Дати відзначення його припадають на різні дні восени, часто його відзначають 26 жовтня, у День гарбуза, що походить зі США.

Схожі події:
✔️ День гарбуза
✔️ День гарбузового пирога
✔️ Геловін (Хелловін)

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Восени, коли поля вже відпочивають після врожаю, коли золоте листя вже позривали листопадові вітри, в Україні відзначають добре й затишне свято — День гарбуза, яскравий, теплий і смачний. Цей день присвячений гарбузу, а також усьому тому, що символізує родючість, достаток і душевний затишок української оселі.

Це свято поєднує в собі народні звичаї, креативність, осінню атмосферу і водночас може стати українською альтернативою комерціалізованим західним святам, які не завжди сприймаються однозначно в нашому культурному просторі.

Гарбуз замість Геловіну?

Український етнограф Олександр Курочкін вказує на цікаву історичну паралель: 30 листопада припадає День святого Андрія Первозванного, і саме на це свято в українських селах, зокрема на Поділлі, існувала давня традиція вирізати з гарбузів маски й підсвічувати їх свічками.

«У подільських селах зі святом Андрія був пов’язаний звичай виготовлення гарбузових масок… у темряві вони нагадували людський череп». ¹

Олександр Курочкін, Олена Боряк. «Андріївські вечорниці» — сайт «Етнографія» (ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України).

Такі «гарбузові голови» ставили на вулиці чи біля воріт — наче охоронців дому, або як частину обрядового дійства. Звучить знайомо? Так, це дуже нагадує сучасний Геловін!

Геловін — яскраве і популярне свято серед дітей, адже це можливість переодягатися, грати, збирати солодощі, сміятися. Проте в українському суспільстві, особливо серед релігійних громад, воно часто викликає неоднозначні реакції: через містику, символіку смерті, або привнесений характер.

Саме тому деякі церковні громади та освітяни пропонують альтернативу — День гарбуза, як українську відповідь на Геловін. Можливо, саме це й стимулювало сучасне поширення свята День гарбуза в Україні. Чи доречно це, чи є в цьому потреба, чи такий “страшний той Геловін”, чи справді небезпечний? Дійсно, багато риторичних питань. Хай кожен вирішує, як вшанувати гарбуза, як відзначити Геловін, ми ж повторимо знову, що свят багато не буває.

Велесова ніч та Гарбузовий Спас

Наші читачі таке не святкують. Велесова ніч і Гарбузовий Спас — два яскраві приклади того, як у наш медіапростір потрапляють свята, що виглядають давніми та українськими, але насправді не мають жодних підтверджених коренів у традиційній культурі. Їхня поява й поширення — наслідок змішання моди на містику, інтересу до автентики та російських інформаційних «вкидів».

Ні в класичних працях етнографів та українських письменників ці свята не згадується. Є образ Велеса — покровителя худоби, достатку, магії та переходу між світами, але конкретної ночі на його честь традиція не знає.

Свято Велесова ніч виникло в російському неоязичницькому середовищі 1990-х–2000-х років
Російські неоязичницькі групи («родновєри») активно створювали “нові язичницькі свята”, часто прив’язуючи їх до темних місяців зими. “Велесова ночь” у рф стала популярною завдяки:

• неоязичницьким форумам,
• фентезійним клубам,
• псевдонауковим «календарям слов’янських богів».

Звідти її й підхопили соцмережі. І ви теж? У наш інфопростір Велесова ніч прийшла саме з російського сегмента соцмереж.

Алгоритми TikTok, Instagram та Pinterest довго «не бачать кордонів», та їм не болить наша війна з сусідом, а багато українців і досі споживають інформаційний контент ворога, ще й поширюють. Так тема перекинулась до нас, де стала змішуватися з щирим бажанням мати власні містичні зимові традиції та свята. Таке…

Жодного “Гарбузового Спаса” в українському народному календарі ніколи не було. Традиційні Спаси (Медовий, Яблучний) — чітко зафіксовані в етнографії та церковних джерелах. Гарбузовий Спас — відсутній у фольклорі.

Перші згадки у великому інтернеті походять із російськомовних сайтів «традицій» та «календарів» сумнівного походження. Так створили «свято з картинки», яке потім масово репостили сторінки з рецептами та “народними прикметами”.

У медіапросторі України Гарбузовий Спас та Велесова ніч поширилися через копіпастні сайти та соціальні мережі. Україномовні ресурси, які перекладали матеріали без фактчеку, зробили «Гарбузовий Спас» частиною осінніх добірок. Звідси й ілюзія начебто «давнього свята».

Буває справді важко прослідкувати коріння деяких свят та подій. Інфопростір засмічений і є частиною інформаційної війни. Ми завжди вдячні за допомогу наших допитливих читачів, що шукають істину, що аналітично сприймають інформацію та допомагають нам.

Читайте також: Цікаві факти про гарбуз

Атмосфера свята День гарбуза

У День гарбуза в різних школах, бібліотеках і громадах відбуваються:

• виставки гарбузів: найбільший, найкругліший, найхимернішої форми
• конкурси дитячих виробів із гарбуза, включно з казковими героями, хатками, тваринками
• діти вирізають, розфарбовують гарбузи, створюють композиції, костюми, аплікації
• готують каші, пироги, супи з гарбуза, дегустують різні гарбузові страви
• освітні уроки: історія гарбуза, його користь для здоров’я, згадки в українському фольклорі
• на уроках дізнаються про властивості гарбуза, його роль в культурі, легендах і фольклорі

Символіка гарбуза в українській культурі

Гарбуз — це символ достатку, родючості, хатнього тепла і материнської турботи.

Цікаві й такі гарбузові фразеологізми, у народі кажуть:

• «Дати гарбуза» — означає відмовити сватам. У традиційному українському весільному обряді, коли дівчина не хотіла виходити заміж за залицяльника, вона «давала гарбуза» — своєрідну мовчазну, але однозначну відповідь.
• «Годувати гарбузами» — тобто давати порожні обіцянки, обнадіювати, але не виконувати сказаного. Такий вираз ідеально підходить для опису ситуацій, коли слова розходяться з ділом.
• «Покуштувати печеного гарбуза» — отримати відмову в сватанні, особливо якщо залицяльник мав великі надії. Печений гарбуз тут — гіркий символ невдачі, замаскований під гостинність.
• «Вхопити гарбуза» / «Піти з гарбузом» — знову ж таки, зазнати відмови, часто у романтичному чи прохальному контексті. Це ніби й жартівливо, але водночас сумно.
• «Як виросте гарбуз на вербі» — вираз, що вживається для опису чогось абсолютно неможливого, чого не буде ніколи. Схоже на «коли рак на горі свисне» — лише з українським колоритом.

Гарбуз у мистецтві й традиціях

• У народних піснях гарбуз часто уособлював жарт, мудрість, жіночу хитрість
• У дитячих казках — доброту та дива
• В осінніх обрядах — очищення і закінчення сільськогосподарського циклу

Саме тому День гарбуза — це про культуру, традиції, спадщину, гумор і родинні цінності.

Читайте також: Що таке гарбузова спеція?

Чому варто святкувати День гарбуза?

День гарбуза в Україні – це гарна нагода:

• зібратися разом, родиною чи громадою
• згадати й передати дітям частинку народної культури
• проявити креативність — через декор, рецепти, костюми
• зробити щось руками, з любов’ю, і насолодитися результатом
• просто усміхнутися в сірий осінній день, додати яскравих гарбузових кольорів

Це світле й добре свято, яке об’єднує родини, класи, громади

День гарбуза в Україні — це яскраве свято української душі, що поєднує гумор, щедрість, любов до землі й тепло родинного кола. Це свято, де не потрібні дорогі подарунки — достатньо гарбуза, фантазії та гарного настрою.

Коли будемо відзначати День гарбуза в Україні?

Читайте також: Гарбузові подарунки: рецепти

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися

1. https://ethnography.org.ua/content/andriyivski-vechornyci↩