Місяць усіяний крихітними помаранчевими кульками скла: тепер ми знаємо чому
Коли астронавти місій “Аполлон” вперше ступили на поверхню Місяця, вони очікували побачити лише сірий пил і каміння. Натомість — зовсім несподівано — їхню увагу привернули крихітні блискучі помаранчеві скляні кульки, розкидані по місячному ландшафту, наче мікроскопічні коштовності. Ці намистинки, менші за піщинку, виявилися стародавніми свідками вулканічної активності Місяця, яка тривала понад 3 мільярди років тому.
Ці скляні кульки сформувалися приблизно 3,3–3,6 мільярдів років тому під час вибухових вулканічних вивержень на молодому Місяці. Матеріал із глибини супутника виривався на поверхню, де миттєво застигав у крихітні краплі скла — прямо в умовах холодного вакууму космосу. Умовно кажучи, це були виверження, подібні до гавайських лавових фонтанів, але в безповітряному середовищі. Про це пише Universe Today.
Завдяки відсутності атмосфери та ерозії, ці мікроскопічні сфери збереглися у первозданному вигляді понад три мільярди років. Їх забрали на Землю ще у 1970-х роках, але лише зараз, завдяки новітнім технологіям, вчені змогли зазирнути всередину кожної кульки.
Команда дослідників використала передові методи — зокрема, високоенергетичні іонні промені та електронну мікроскопію — щоб дослідити склад намистинок без пошкодження самих зразків. Вони дбайливо оберігали кульки від земної атмосфери, яка могла б змінити їхню поверхню.
“Це одні з найвражаючих зразків позаземної матерії, які ми маємо”, — говорить фізик Раян Огліоре з Університету Вашингтона у Сент-Луїсі. “Ці кульки — ніби крихітні, неушкоджені капсули з надр Місяця”.
Кожна кулька має власний колір і хімічний склад: помаранчеві, чорні, блискучі — всі вони свідчать про різні типи вулканічних подій у минулому. Аналіз мінералів і ізотопного складу дозволив вченим дізнатися більше про температуру, тиск та хімічне середовище під час вивержень.
Дослідники дійшли висновку, що характер місячної вулканічної активності змінювався з часом. Це відкриття допомагає реконструювати еволюцію внутрішньої будови Місяця.
Як зазначив Огліоре, вивчення цих кульок — це “ніби читати щоденник стародавнього місячного вулканолога”.
Ці скляні намистини нагадують нам, що Місяць був колись геологічно активним світом із вибуховими вулканами. Завдяки цим крихітним віконцям у минуле, ми й далі дізнаємося нові подробиці про те, яким був наш супутник у молодості Сонячної системи.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
Коментарів ще немає. Будьте першим!