Комета-монстр з хмари Оорта: найбільша відома комета вражає астрономів своєю активністю
Астрономи зафіксували вражаючу активність на далекій кометі C/2014 UN271 (Бернардінеллі—Бернстайн), найбільшій з коли-небудь спостережених комет хмари Оорта. Незважаючи на значну віддаленість від Сонця — 16,5 астрономічних одиниць (тобто більш ніж у 2,5 раза далі, ніж орбіта Юпітера) — комета проявляє активність, вивергаючи струмені монооксиду вуглецю з ядра. Це стало можливим завдяки спостереженням за допомогою потужного радіотелескопа ALMA в Чилі.
Гігант серед комет
C/2014 UN271 була виявлена у 2014 році астрономами Ґаррі Бернштейном та Педро Бернардінеллі під час аналізу архівних знімків із Огляду темної енергії (Dark Energy Survey). На той момент комета перебувала на відстані 29 а.о. від Сонця (майже як Плутон) і мала яскравість всього +22 зоряної величини — майже на межі можливостей сучасних телескопів.
Незабаром стало зрозуміло, що вона має величезне ядро — приблизно 140 км у поперечнику. Для порівняння, знаменита комета Галлея має ядро діаметром лише 15 км.
Комета наближається до Сонця вперше за мільйони років. У перигелії (найближчій точці до Сонця) вона опиниться у січні 2031 року, пройшовши на відстані 10,9 а.о. — трохи далі від орбіти Сатурна. Потім вона знову вирушить у глибокий космос, на орбіту, що тягнеться на 55 000 а.о. — майже на 87% шляху до найближчої зірки Проксима Центавра.
Її теперішню траєкторію, ймовірно, спричинило гравітаційне збурення — можливо, далеке проходження повз іншу зорю — яке вибило комету зі стабільного положення в хмарі Оорта.
Спостереження ALMA показали виверження газу — зокрема, монооксиду вуглецю, що утворює своєрідні «джети». Це є свідченням геологічної активності, хоча комета перебуває в умовах глибокої космічної мерзлоти. Дані також дозволяють уточнити її розміри та кількість пилу, що вивільняється з поверхні.
Попри свої розміри — а вона у 12 разів більша за астероїд, що спричинив вимирання динозаврів — комета UN271 не становить загрози для Землі. Її траєкторія не перетинає внутрішню частину Сонячної системи, тому ми не побачимо її в небі, як, наприклад, Хейла — Боппа у 1997 році.
Однак сам факт, що настільки далекий об’єкт виявляє активність, змінює уявлення науковців про поведінку комет у зовнішній Сонячній системі. Як зауважив дослідник із NASA Натан Рот, «ми спостерігаємо вибухову дегазацію, що ставить нові запитання про майбутнє еволюцію цієї комети».
Хоча наразі немає місій, запланованих безпосередньо для дослідження UN271, майбутній апарат Comet Interceptor Європейського космічного агентства (ESA), запуск якого заплановано на 2029 рік, може потенційно перехопити подібну комету. Також сподіваються отримати зображення з телескопів James Webb та Vera Rubin Observatory.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
Коментарів ще немає. Будьте першим!