Експерти стурбовані, що штучний інтелект робить на дурнішими

28 Квітня, 2025 2 хв читання

Штучний інтелект дедалі глибше інтегрується у наше повсякденне життя, однак це не обов’язково означає, що ми стаємо розумнішими.

Аналіз останніх досліджень, опублікований The Guardian, привертає увагу до парадоксу: чи не втрачаємо ми більше, ніж отримуємо, перекладаючи дедалі більше інтелектуальної роботи на алгоритми? Огляд вказує на низку досліджень, що встановлюють зв’язок між використанням ШІ та зниженням когнітивних здібностей, зокрема критичного мислення.

Часте використання ШІ погіршує пам’ять і критичне мислення

Одне з таких досліджень, опубліковане в журналі Frontiers in Psychology ¹, прямо вказує на ризик: регулярне використання ШІ може призводити до атрофії пам’яті та зниження когнітивних навичок. Іронічно, що сама стаття, зауважує The Guardian, проходила “корекцію” за допомогою ChatGPT, про що автори чесно повідомили.

Інший аналіз, виконаний Майклом Герліхом зі Швейцарської бізнес-школи і опублікований у журналі Societies ², показує зв’язок між частим використанням ШІ-інструментів і зниженням здатності до самостійного критичного аналізу. Як приклад, дослідник наводить сферу охорони здоров’я, де автоматизація підвищує ефективність лікарень, але водночас зменшує кількість фахівців, відповідальних за незалежне прийняття рішень.

Концепція “використовуй або втрачай” стосовно когнітивних навичок має значну підтримку в науковій спільноті. Якщо щоденні завдання — написання складних листів, дослідження чи вирішення проблем — перекладаються на штучний інтелект, мозок втрачає тренування, необхідне для збереження високого рівня мислення.

Водночас формуються небезпечні уявлення про ШІ як про “чарівну скриньку”, здатну вирішити будь-яке завдання без нашої участі. Рекламна риторика індустрії штучного інтелекту, що популяризує терміни на кшталт “глибоке дослідження”, “розуміння” та “загальний штучний інтелект”, лише підсилює цей ефект.

Читайте також: Штучний надрозум: наукова фантастика чи реальна загроза людству?

Наслідки цього підходу вже помітні: згідно з іншим дослідженням, чверть представників покоління Z (людей, що народилися з середини 1990-х до початку 2010-х років) вірить, що ШІ вже має свідомість. Враження “мислення” у відповідях чат-ботів часто виникає через здатність обробляти тисячі даних за секунди та генерувати зв’язні тексти, хоча справжнього усвідомлення за цим немає.

“Бути критичним до ШІ складно — потрібна дисципліна,” зазначає Герліх. За його словами, спокуса делегувати складні розумові процеси машинам дуже велика.

The Guardian водночас застерігає від спрощеного висновку, що саме штучний інтелект є основною причиною загального зниження інтелектуальних показників у суспільстві. Ця тенденція спостерігається ще з 1980-х років, паралельно із впровадженням неоліберальних реформ, що призвели до скорочення фінансування освіти і дитячих програм, зокрема у США та Великій Британії.

Однак ігнорувати вплив ШІ важко. Учителі дедалі частіше повідомляють про масові випадки шахрайства за допомогою штучного інтелекту. Хоча ШІ не є причиною проблем в освіті, він, імовірно, загострює її до небезпечних масштабів.

Читайте також: 5 способів, як ШІ змінює освіту