Степанів день

Своєю назвою Степанів день, який відзначається 27 грудня (9 січня), зобов’язаний першому з відомих в історії християнства мученикові – святому Стефану. За те, що він прочитав християнську проповідь в давньому Єрусалимі, його засудили на страту. Сталося це в 34 р. нашої ери.

Схожі події: День пам’яті преподобного Луки Стовпника та День пам’яті преподобного Павла Слухливого
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

«Степанів день» — народна назва церковного свята на честь Святого Стефана (або Стефан Першомученик), одного з перших християнських мучеників. Святого Степана згідно з християнським переданням забили камінням за проповідування Христа.

У народі він із часом став покровителем худоби і полів. Свято увійшло в цикл зимових святок, коли після Різдва тривали обряди щедрування, колядування, розваги з костюмами – «водіння Кози», «щедрування».

Значення свята Степанів день

• Свято нагадує про жертовність і віру — Степан став прикладом того, як віра може бути важливішою за життя.
• Воно має соціально-культурне значення, об’єднує родини, громади, дотримується традицій, створює відчуття спільності.
• Через зв’язок із сільським господарством і худобою свято відображає глибокий зв’язок українців з природою, землею, традиційним укладом життя.

Як святкувати Степанів день

• Зранку або ввечері відвідати храм, якщо є можливість, і помолитися за святого Степана, за сім’ю, за худобу чи поле (для тих, хто займається сільським господарством).
• Вечірньою ходою щедрувальників: можна зібратися з друзями або сім’єю, співати щедрівки, бажати одне одному добробуту.
• Дотриматись традиції: не брати участі в тяжкій фізичній роботі цього дня (якщо прийнято у вашій місцевості).
• Якщо є худоба або тварини, можна в молитві чи символічно побажати їм здоров’я та благополуччя на рік.
• Поділитись історіями традицій, прикметами: наприклад, пояснити дітям, чому не працювали, коли ще раніше жилося за цим звичаєм.

Традиції та прикмети на Степанів день

• Щедрування — молодь одягається в костюми, заходить до осель, співає щедрівки, бажає господарям нового року добробуту. Це продовження різдвяних святок.
• Ворожіння для дівчат — у деяких місцях незаміжні дівчата ворожать, наприклад, розсипають зерна, щоб дізнатися про майбутній шлюб.
• Заборони роботи — в народі вважалося, що на Степанів день не можна працювати в полі, особливо з худобою, бо це могло принести невдачу.
• Покровительство худоби — святого Степана вважали захисником тварин і полів, тому на його день часто звертались із проханням про добрий врожай і благополуччя худоби.

• У слов’янських народів існувала давня традиція саме цього дня укладати угоди між селянами і пастухами на випас останніми худоби в майбутньому сезоні. Звідти навіть повелася приказка – “Степанів день пастуха годує”.
• Цього дня особливу увагу надавали коням – їх годували і поїли з дорогого посуду, віддаючи їм данину за допомогу по господарству.
• У ці дні тривали Святки – було заведено ходити один до одного у гості, співати колядки, пригощатися печивом та ласощами і бажати гарного врожаю наступного року. 
• Обов’язково на столі мало бути присутнім печиво, виконане у формі корів і овець, а також пастухів.
• Якщо на Степанів день випадав сніг, то незабаром чекали мокрої та неприємної погоди. Однак в такий рік можна було розраховувати на достаток грибів і ягід влітку.
• Цього дня здавна не можна було ні ткати, ні шити, а чоловікам категорично не можна було брати в руки ножа, навіть кухонного.

Степанів день — це свято, яке поєднує глибоку духовну основу з живою народною традицією. Це час радості, щедрування, а також і переходу до нових циклів: після Різдва — до сільськогосподарського новоліття. Потрапивши у вечір цього дня в дім із щедрівками, посмішками і теплом, ми відчуваємо, що традиція живе — і ми разом із нею.

Коли будемо відзначати Степанів день?

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися