Всесвітній день метро

Що це за день?

Всесвітній день метро планета відзначає 10 січня. В цей день у далекому 1863 році в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів. Для XIX століття це стало резонансною подією, адже в багатьох країнах головним видом транспорту ще залишався кінний. В наш час метро має ключове значення для міської інфраструктури, а його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів. Метро доступне за будь-яких погодних умов, швидке та безпечне. 10 січня працівники метрополітену приймають вітання та подяку за внесок у розвиток цієї транспортної галузі.

Схожі події:
🚊 День залізничника України
🚊 Міжнародний день модельної залізниці
Почитайте про ці події та дізнайтеся, яку вагу ручної поклажі допускається перевозити в пасажирському поїзді.
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день метро?

Історія будівництва метро почалася з винаходу тунелепрохідного щита. Винайшов його в 1814 році англійський інженер Марк Брюнель, а надихнуло його на цю ідею спостереження за морським молюском, який вміє пробурювати отвори в уламках затонулих кораблів.

В 1842 році за допомогою тунелепрохідного щита було завершено будівництво тунелю під Темзою. Цей тунель став прототипом метрополітену та поштовхом до його створення.

Перша в світі лінія метро

Першою в світі міською підземкою стало Лондонське метро, збудоване за проектом Чарльза Пірсона та відкрите 10 січня 1863 року.

Лінія складалася з  6 кілометрів та семи станцій, у вагонах було газове освітлення. З перших днів функціональність та практичність нового виду транспорту перевершила сподівання, тому влада Лондона прийняла рішення про продовження лінії ще на тридцять кілометрів.

Спершу потяги метро пересувалися за допомогою паровозів – на паровій тязі, відвовідно в тунелях було дуже задушливо. Але так продовжувалося недовго і вже в 1890 році в Лондоні відкрили першу лінію на електричній тязі, яка чудово себе зарекомендувала.

Відтоді по Європі розпочалося стрімке будівництво метро. Будапешт, Глазго, Париж, Берлін та інші міста проводили лінії метрополітену та відкривали підземні станції.

Київський транспорт в часи Російської імперії

Потреба в будівництві підземного транспорту в Києві відчувалася вже в кінці XIX століття. Транспортного навантаження не витримували вузькі вулиці міста, які до того ж часто не мали твердого покриття.

Вперше ідея підземної залізної дороги в Києві виникла в 1884 році, але через високу вартість такого будівництва та відсутність досвіду міська влада не прийняла цей проєкт.

Рельєф місцевості Києва вимагав транспорту саме на електричній тязі, яка на той час була рідкістю в світі, а в Російській імперії не використовувалася зовсім. В 1892 році в Києві з’явився перший трамвай на електричній тязі. Спроєктував трамвайну лінію інженер Аманд Струве. В 1905 році в місті відкрито фунікулер – електричний канатний підйомник.

В 1916 році для початку робіт зі спорудження метрополітену в Києві мали намір залучити іноземні інвестиції, але подальші події громадянської війни й післяреволюційного безладу зупинили розвиток містобудівництва в Російській імперії. Індустріалізація та розвиток міст почалися вже після утвердження радянської влади.

В 1935 році в Москві відкрився метрополітен – перші 13 станцій та лінія 11 кілометрів. Швидких темпів будівництва влада досягала за рахунок залучення до робіт десятків тисяч людей – добровольців та ув’язнених.

Київський метрополітен

В 1936 році в Києві було створено два проєкти метрополітену, але вони так і не були втілені в життя. Більше в передвоєнні роки про будівництво метро в столиці України не йшлося. Лише в 1949 році було створено Київметробуд та розпочато реальне будівництво. В 1958 році було завершено спорудження тунелів для чотирьох перших станцій, наступного року збудовано п’яту станцію.

6 листопада 1960 року провели відкриття першої лінії новозбудованого метро. Це був відрізок шляху від станції Дніпро до Вокзальної довжиною 5,2 кілометра. В перші роки функціонування метро саме на станції Дніпро знаходилось депо з ремонту потягів.

З моменту відкриття Київського метрополітену пройшли десятки років. За цей період він дуже змінився – складається з 52 станцій та трьох ліній довжиною близько 70 кілометрів. П’ятивагонні електричні потяги перевозять людей з шостої години ранку до опівночі. Кожного дня метрополітеном столиці користуються більше, ніж мільйон пасажирів.

На сьогодні Київське метро продовжує розбудовуватися – в планах значаться лінії на масиви Виноградар та Троєщина-Вигурівщина.

Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Для такої великої країни, як наша, це не так багато. Свого часу в планах було побудувати метро в Запоріжжі, Донецьку та Львові, але з багатьох причин цього досі не сталося.

Сучасне метро – незамінний засіб пересування у великих містах. На кінець 2019 року на планеті налічувалася 201 система метрополітену  у 187 містах 59 країн.

Всесвітній день метро в історії

• 1863 10 січня

  У Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів.
• 1896

  Відкриття метро в Будапешті. Це друга найстарша система підземного метро в світі після Лондонської. 2002 року її внесено до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• 1900 19 липня

  Відкрилося метро в Парижі. Цю подію було приурочено до Всесвітньої виставки досягнень науки, техніки та мистецтва.
• 1913

  Відкрилося перше метро в Південній півкулі. Ним стала підземка столиці Аргентини – Буенос-Айресу.
• 1935

  Відкриття першої лінії Московського метро.
• 1960 12 листопада

  День офіційного відкриття перших п’яти станцій Київського метрополітену.
• 1995

  Відкриття метрополітену в Дніпропетровську. Воно складається з шести станцій, а довжина ліній – близько 8 кілометрів. Будівництво трьох нових станцій триває, їх відкриття заплановано на 2023 рік.

Часті Питання та відповіді про Всесвітній день метро

Як відзначати Всесвітній день метро?

У Всесвітній день метро приймають вітання працівники цієї транспортної галузі. І це не тільки головні герої метрополітену – машиністи, а й електромеханіки, чергові з прийому й відправки потягів, касири, чергові ескалаторів, машиністи прибиральних машин та представники багатьох інших спеціальностей.

Вони працюють не лише вдень, а й вночі, коли в метро проводяться різні ремонтні роботи. Тож варто подякувати їм за нелегку, але відповідальну й добре організовану працю.

Для жителів столиці нашої країни відзначити день метро досить просто – проїхатися у підземці та подивитися на неї немов уперше. Адже краса багатьох станцій просто вражає, а деякі з них відомі на весь світ.

Наприклад, станція «Золоті ворота» постійно входить до рейтингу найкрасивіших станцій Європи та світу – за її мозаїками можна вивчати історію Русі.

Станція «Театральна» прикрашена незвичним 3D граффіті, а біло-блакитна гама кольорів та стальні колони на станції «Славутич» передають енергію ріки Дніпро.

Не дивно, що метро часто стає знімальним майданчиком художніх фільмів. В день метро не зайвим буде переглянути один з них – наприклад, фільм Люка Бессона “Підземка”, містичну картину «Контроль» чи  романтичну драму «Обережно! Двері закриваються».

Чому важливий цей день? 

Метрополітен – невід’ємна частина життя мегаполісів. Рух потягів через короткі інтервали часу, відсутність заторів у години пік, безпека та відносно невисока вартість квитка роблять підземку популярним транспортом. Для жителів тих міст, де є метро, воно переплітається з життям з дитинства. Батьки вчать своїх дітей ним користуватися, а метро стає частиною сімейної історії.

Звісно, метрополітен є своєрідною візитівкою міста, його значним досягненням. Недарма, приїжджаючи в нове для себе місто, люди завжди хочуть побувати в метро – цікаво порівняти його з підземками інших міст, інших країн.

За багато років люди призвичаїлися використовувати метро не лише для поїздок. Наприклад, там часто призначають зустрічі, рятуючись від міської метушні. Майже кожен бувалий пасажир має свої хитрощі, наприклад, як перейти  на іншу станцію не по переходу, а по ескалатору, в який вагон треба сідати, щоб вийти одразу біля переходу.

Насправді Всесвітній день метро дає нагоду зрозуміти, що підземка має чимало переваг для пасажирів. Наприклад, платити треба лише один раз – на вході і можна їздити хоч цілий день.  Якщо це не години пік, приємно витратити час поїздки з користю, наприклад, спокійно почитати книгу чи розслабитись, слухаючи музику в навушниках. А якщо навпроти сидить кумедний малюк і усміхається – покращення настрою гарантовано.

Коли будемо відзначати Всесвітній день метро?

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися