День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)

Що це за день?

Чорнобильська катастрофа 1986 року вважається наймасштабнішою та найвідомішою серед подібних техногенних аварій у світі. Вона  навчила ставитися з пересторогою до «мирного атому» — виявилося, що він може бути дуже небезпечним. Від людей, на долю яких випало ліквідовувати наслідки від вибухів ядерного реактора, залежала безпека не лише України, а й усієї планети. Щороку 14 грудня українці віддають шану ліквідаторам наслідків Чорнобильської аварії. Попри те, що День ліквідатора офіційно встановлений лише в 2006 році, відзначають його з 1986-го — тоді вперше ліквідатори зібралися, щоб разом згадати про трагічні весняні події.

Схожа подія:
☢️ Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф
☢️ День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї
☢️ День військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту України
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати День ліквідатора?

Чорнобильську АЕС почали зводити в 1970 році, а для співробітників станції та їхніх сімей поруч одночасно будували місто Прип’ять.

Перший енергоблок ЧАЕС було підключено до енергосистеми Радянського Союзу 27 вересня 1977 року. Згодом запрацювали  ще три енергоблоки. Щодоби станція виробляла 29 мільярдів кіловат-годин електроенергії.

Експеримент

В перші години ночі 26 квітня на ЧАЕС проводили плановий експеримент. На четвертому реакторі мали вимкнути систему аварійного охолодження та виміряти показники турбогенератора.

Але в результаті непрофесійних дій персоналу та особливостей конструкції самого реактора все пішло не так. Рівень потужності реактора під час експерименту мав становити близько 30%, але її знизили лише наполовину через заборону диспетчера  Київенерго.

Реактор кілька годин працював з вимкненою системою автоохолодження. Потім оператору не вдалося втримати показники реактора на потрібному рівні. За інструкцією в такій ситуації реактор слід було зупиняти, але працівники станції прийняли рішення продовжувати експеримент. Почався саморозгін реактора, теплова потужність стрімко зростала.

О 1 годині 23 хвилині пролунали два потужні вибухи з інтервалом у 3 секунди, в результаті яких реактор четвертого енергоблоку був повністю зруйнований. Вибух пошкодив також стіни й перекриття машинного залу, всередині станції та на даху виникла пожежа.

Без дозиметрів та спецзахисту

Вже через п’ять хвилин до місця аварії прибули бійці воєнізованої пожежної частини, що охороняла станцію. До складу чергового караулу входило 14 пожежників на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. Це був 24-річний молодий чоловік, життя якого тільки починалося. Правик мав дружину та маленьку дочку.

Пожежники стали боротися з полум’ям на даху машинного залу, а невдовзі на допомогу прибули ще десять вогнеборців з технікою — пожежна частина з Прип’яті. Командував частиною Віктор Кібенок — 23-річний лейтенант внутрішніх військ.

Керівництво операцією взяв на себе начальник пожежної частини, яка охороняла ЧАЕС — майор Леонід Телятников. На той час він перебував у відпустці, але дізнавшись про лихо, поспішив на  допомогу своїм підлеглим. 

Попри те, що вогнеборці не мали  дозиметрів, вони розуміли, що працюють під потужним радіоактивним опроміненням. При цьому ніяких спеціальних засобів захисту від радіації не було. Але офіцери й пожежники не мали іншого вибору —  це був їхній обов’язок, до того ж не можна було дати полум’ю захопити сусідній енергоблок. Пожежу на площі близько 300 квадратних метрів загасили через п’ять годин. 

Люди, які першими стали на поєдинок з вогнем, отримали дози опромінення, які були несумісні з життям. Симптоми променевої хвороби стали проявлятися одразу. Того ж дня, 26 квітня, їх відправили на лікування до Москви.

Серед перших ліквідаторів аварії кількість померлих — 31 людина. Майже всі померли  протягом кількох тижнів, в тому числі лейтенанти Правик та Кібенок. Ще 134 людини з числа працівників ЧАЕС та рятувальників отримали променеву хворобу.

Прихована правда

Уряд СРСР повідомив громадянам країни про аварію увечері 28 квітня. Інформація була дуже дозованою, довгий час небезпека радіації замовчувалася.

Протягом довгих місяців після катастрофи сотні тисяч пожежників, інженерів, військових, медиків та інших спеціалістів працювали за наказом уряду  в районі Чорнобильської АЕС. Вони зачищали територію від радіоактивних уламків навкруги атомної станції, проводили дезактивацію об’єктів.

Найголовніше, що саме завдяки цим людям відбулося зведення захисного саркофагу над четвертим енергоблоком, а через кілька місяців після катастрофи на станції навіть було відновлено виробництво електроенергії.

День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в історії

• 1983 21 грудня

  Четвертий енергоблок на Чорнобильській АЕС розпочав свою роботу.
• 1986 26 квітня

  О першій годині ночі на станції розпочали плановий експеримент з реактором, що призвів до аварії.
• 1986 30 листопада

  Закінчили зводити саркофаг, який закрив аварійний четвертий енергоблок. Споруду назвали «Об’єктом «Укриття»».
• 1991 29 березня

  В Україні з’явилася Всеукраїнська громадська неурядова організація «Союз Чорнобиль України».
• 1995 грудень

  Україна підписала меморандум про підготовку Чорнобильської АЕС до повного закриття.
• 2012 квітень

  Розпочато будівництво нового, надійнішого укриття над четвертим енергоблоком. Здано в експлуатацію його в липні 2019 року.

Часті Питання та відповіді про День ліквідатора

Як відзначати День ліквідатора?

Принести квіти до пам’ятника ліквідаторам, взяти участь у  мітингу, присвяченому цим мужнім людям або відвідати церковне богослужіння — найменше, що може зробити цього дня кожен українець, щоб  висловити свою вдячність та пошану ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Учнів у школах ознайомлюють з інформацією про Чорнобильську катастрофу —  зазвичай проводять зустрічі з учасниками ліквідації аварії, щоб діти могли отримати свідчення про події того часу з перших вуст.

Якщо хтось ще не бачив популярного серіалу «Чорнобиль», що вийшов у 2019 році — це привід подивитися фільм, присвячений аварії, її ліквідації та пошуку причин.

В цей день ліквідатори мають нагоду зібратися разом, згадати минуле та обговорити проблеми сьогодення.

Тож 14 грудня мотивує приділити увагу й подякувати кожному з ліквідаторів та згадати померлих і вшанувати їх пам’ять.

Чому важлива ця подія? 

День ліквідатора аварії на ЧАЕС – це нагадування про героїчну працю людей, які в нелюдських умовах зупинили радіоактивне забруднення та за шість місяців потому збудували укриття й змогли повернути атомну електростанцію до робочого стану.

Один з численних уроків Чорнобилю полягає в тому, щоб твердо знати, як діяти в подібних екстремальних ситуаціях. Очільникам країни треба вміти говорити з людьми не лише у свята, а й у часи випробувань. Людські жертви в цій катастрофі відбулися головним чином тому, що люди були не обізнані та не мали потрібного захисту.

Ліквідаторів аварії на ЧАЕС не треба довго шукати — вони живуть поруч з нами. Серед них багато таких, що отримали інвалідність та потребують підтримки й допомоги.

За можливості варто допомагати людям, які ціною власного здоров’я захистили від розповсюдження радіоактивного забруднення не тільки власну країну, а й фактично увесь світ. 

День ліквідатора нагадує всім, що пошана й пам’ять важливі не лише для героїв цього дня, але й для нашого спільного майбутнього. Для того, щоб подібне лихо більше ніколи не повторювалося, відповідальні особи мають бути компетентними, а громадяни  — поінформованими. 

Коли будемо відзначати День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)?

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися