10 дивних фактів про пап протягом історії
За останні 2000 років було 267 пап, починаючи зі святого Петра в I столітті нашої ери. Із такою кількістю століть папської історії та такою кількістю чоловіків, які обіймали високу релігійну посаду, неминуче траплялися дивні події. Від випадкового обрання папи, якого ніхто не хотів, до понтифіка, який нібито спостерігав за дивним секс-шоу з каштанами — ось 10 найдивніших фактів про пап. 1
Зміст
10. Папа і син-папа
Хоча часто вважається, що папи мають бути целібатними — і багато з них справді були — чимало пап у минулому вели статеве життя. Можна було б подумати, що шанси, що один із них стане батьком майбутнього папи, дуже малі, але це принаймні один раз сталося. До того, як Гормізда став папою у 514 році, він був одружений і виховав сина. У 536 році його син став Папою Сильверієм, зробивши їх єдиною офіційною парою батько-син, які обіймали престол святого Петра.
Хоча Гормізда і Сильверій — єдина підтверджена пара, існують й інші нібито приклади батька і сина, які стали папами. Наприклад, теолог і історик XVI століття Джон Фокс писав, що Папа Іоанн X, як вважалося, був сином Папи Ланда і “Теодори, відомої блудниці Риму”.
9. Міф про Папесу Йоанну
Відомо, що жінки не можуть претендувати на папство, але протягом сотень років вважалося, що одна жінка все ж прослизнула на цю посаду. У середньовіччі вважалося, що Папеса Йоанна сиділа на папському троні, замаскувавшись під Папу Іоанна VIII. Нібито її правління тривало з 855 по 858 рік, і її обман розкрився лише тоді, коли вона народила дитину під час публічної процесії (після чого її, ймовірно, закидали камінням).
Історія набрала популярності у XIII столітті завдяки творам домініканських письменників, і незабаром її існування почали сприймати як історичний факт. У Сієнському соборі навіть виставили бюст Йоанни поряд з іншими папами, а протестанти іноді використовували її як аргумент проти католицизму.
Лише у XVI столітті історію Папеси Йоанни почали спростовувати як міф. Насправді документи свідчать, що під час її нібито понтифікату на престолі перебували Лев IV і Бенедикт III. А справжній Іоанн VIII почав своє правління лише у 872 році.
8. Папа, якого ніколи не існувало
Ще один вигаданий папа, якого довгий час вважали реальним — це Папа Донус II. Протягом приблизно двох століть вважалося, що Донус II був понтифіком у дуже короткий період між правлінням Бенедикта VI і Бенедикта VII у 970-х роках. У базиліці Святого Павла за мурами в Римі навіть є мозаїчний портрет Донуса II серед галереї пап.
Але Донус II насправді ніколи не існував — він з’явився в папських списках лише через помилку в латинському тексті. У середньовіччі один хроніст опрацьовував список пап і побачив фразу “Domnus de Sutri” — що означає “господар з Сутрі” — поруч з іменем Бенедикта VI. Писар сприйняв слово “domnus” як власне ім’я, а не титул, і так з’явився Папа Донус II.
Донус II вважався законним папою в очах Святого Престолу до 1947 року, коли ватиканський архівіст монсеньйор Анджело Меркаті нарешті виявив цю помилку.
7. Заплутані Папи Іоанни
Ім’я Іоанн — найпопулярніше серед пап, його обрали вже 21 раз. Але нумерація Іоаннів дуже заплутана. Найновіший Папа Іоанн — XXIII, що, якщо знати римські цифри, означає 23, а не 21, як можна було б очікувати.
Це з двох причин. По-перше, Папу Іоанна XVI пізніше визнали антипапою, тому його не враховують, але номер не був повторно використаний. По-друге, Папа Іоанн XXI пропустив номер XX, тому що протягом багатьох років вважалося, що між Іоанном XIV і XV був ще один Іоанн. Насправді це була канцелярська помилка.
Щоб ще більше заплутати ситуацію, було два понтифіки з іменем Папа Іоанн XXIII. Перший правив з 1410 по 1415 роки, але пізніше був визнаний антипапою. Його номер згодом повторно використав Анджело Джузеппе Ронкаллі, коли став папою в 1958 році.
6. Відлюдник, який зрікся папства
Багато католиків вважають папство найвищою честю, але Папа Целестин V не хотів цієї посади. Він народився як П’єтро Анджелеріо і жив як відлюдник у печері на горі Морроне. У 1292 році після смерті Папи Миколая IV конклав не міг дійти згоди щодо наступника протягом двох років.
Анджелеріо втомився від цієї ситуації і надіслав різкого листа, вимагаючи обрати папу або зазнати божественного покарання. Це привернуло до нього увагу кардиналів, які побачили в ньому компромісну кандидатуру. Анджелеріо категорично не хотів цієї посади і навіть намагався втекти, але король Неаполя і принц Угорщини знайшли його і вмовили прийняти вибір.
Він поступився і став Папою Целестином V, але його аскетичні звички не поєднувалися з розкішним життям у Ватикані. Через п’ять місяців він видав декрет, що папа має право зректися престолу, і негайно це зробив.
5. Випадковий Папа
Вибори нового папи зазвичай тривають кілька днів, а іноді й місяців чи навіть років — кардинали мають досягти більшості в дві третини. Але у 1334 році конклав випадково завершився вже після першого туру голосування.
На ранніх етапах голосування кардинали іноді навмисно голосують за когось, хто не має шансів, щоб оцінити підтримку інших кандидатів. Але в цьому випадку 11 з 16 кардиналів зробили те саме — і всі випадково обрали одного і того ж кандидата, якого не сприймали серйозно: Жака Фурньє. Ніхто з них насправді не хотів його бачити папою, але після досягнення більшості відкату вже не було — він став Папою Бенедиктом XII.
4. Потрійний Папа
Папство зазвичай трапляється раз у житті, але один папа — Бенедикт IX — тричі займав престол. Він також вважається наймолодшим понтифіком, якому надали титул у 1032 році у віці лише 20 років.
Його перший термін закінчився у 1044 році, коли його змістили через звинувачення в аморальному способі життя. Його наступник, Сильвестр III, протримався лише чотири місяці, бо Бенедикт знову силою повернув трон (у нього була армія).
Але невдовзі після цього він вирішив, що хоче одружитися. Замість того щоб дозволити конклаву обрати наступника, він продав папство своєму хрещеному — який став Григорієм VI — за гроші (що категорично заборонено).
Незабаром Бенедикт вирішив знову стати папою, але Григорій відмовився піти у відставку, а Сильвестр теж повернувся, стверджуючи, що він справжній папа. Імператор Священної Римської імперії Генріх III вирішив змістити всіх трьох і розпочати з чистого аркуша — обравши Папу Климента II у 1046 році. Але коли той помер у 1047 році, Бенедикт знову силою захопив папство — втретє. Його швидко вигнали і зрештою відлучили від церкви.
3. Папа, який писав порнороман
До того як Енеа Сільвіо Пікколоміні став Папою Пієм II у 1458 році, він був політиком і письменником. За словами історика Джона Джуліуса Норвича, окрім написання “певної кількості м’яко порнографічної поезії”, він також створив еротичний роман — “Історія двох закоханих”. Хоча книга була завершена в 1444 році, опублікували її лише в 1467-му — через три роки після його смерті.
У романі йдеться про романтичні пригоди Лукреції, заміжньої італійської аристократки, та Евріала, члена почту герцога Австрії. Вважається, що сюжет міг бути натхненний реальними пригодами друга Пія II — канцлера Каспара Шліка.
“Історія двох закоханих” була доволі відвертою для свого часу — в ній була ксилографія із зображенням пари, яка займається сексом (хоча під покривалом), а також фрази на кшталт: “щедрі груди з напухлими сосками, як два гранати, чий пульс пробуджував бажання”.
2. Трупний синод
Посмертні суди — рідкість, але найвідомішим прикладом такого є процес над тілом Папи Формоза, відомий як “Трупний синод”.
Формоз помер 4 квітня 896 року, і дев’ять місяців потому Папа Стефан VI наказав ексгумувати його тіло, щоб посадити його на трон у суді, який він проти нього влаштував. Мертвого папу вдягли в ризи, як для служби. Стефан VI звинуватив його в узурпації папства, і, що не дивно, Формоза визнали винним.
Усі його дії на посаді папи були анульовані (частково заради цього суд і проводили), пальці, якими він благословляв, відрізали, а тіло викинули в річку Тибр.
1. Бенкет з каштанами
31 жовтня 1501 року секс-вечірка — нині відома як “Бенкет з каштанами” — відбулася в Апостольському палаці. Її організував старший син Папи Олександра VI — Чезаре Борджіа, у власних покоях.
Очевидець події, Йоганн Бурхард — церемоніймейстер Папи — писав, що після вечері “п’ятдесят порядних повій” танцювали для гостей, спочатку одягнені, а потім — голі. Далі він писав, що “по підлозі розкидали каштани, які голі куртизанки збирали, повзаючи на четвереньках між канделябрами, поки Папа, Чезаре і його сестра Лукреція спостерігали”.
Вечір закінчився оголошенням призів “для тих, хто зможе найчастіше здійснити акт з куртизанками”.
Цей скандальний випадок залишався таємницею кілька століть — допоки Папа Лев XIII не відкрив Ватиканський таємний архів у 1884 році. Тоді щоденник Бурхарда став доступним для загалу. Католицький історик Петер де Ру стверджував, що опис такого “по-справжньому звірячої” оргії — це наклеп, “спрямований на знищення репутації всієї родини Борджіа”. Але історик Джайлс Мілтон вважає, що подія цілком відповідає репутації Борджіа, відомої корупцією, інцестом і вбивствами. Сам Олександр VI мав п’ятеро позашлюбних дітей і навіть тримав одну зі своїх коханок у папському палаці.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
