Міжнародний день боротьби за скасування рабства

Що це за день?

Ми звикли вважати, що рабство залишилося в далекому минулому людства. Але, на жаль, це жахливе явище існує й у сучасному світі. Хоч рабство вважається одним з найтяжчих видів приниження людської гідності та всюди є забороненим, мільйони людей продовжують жити як раби або в умовах, що наближені до рабських. Рабством на сьогоднішній день вважається примусова та дитяча праця, примусові шлюби, сексуальна експлуатація, торгівля людьми, залучення дітей до участі в збройних конфліктах. Міжнародний день боротьби за скасування рабства (International Day for the Abolition of Slavery) було оголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй днем, який слід відзначати 2 грудня.

Схожа подія:
⛓ Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?

У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким.

Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони.

У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.

Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина.

У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів.

За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних.

У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.

Віденський конгрес

Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США.

Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.

З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року.

2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства в історії

• 1848

  Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині.
• 1861

  Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України.
• 1865

  Заборонено рабство у США.
• 1924

  Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства.
  До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй.
• 1926 25 вересня

  Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство.
• 1956

  ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року.

Часті Питання та відповіді про День боротьби за скасування рабства

Як відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства?

В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн.

1. Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах  та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства.
2. Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою.
3. Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства».
4. В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу.
5. Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку.

Чому важлива ця подія? 

Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему.

1. За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина.
2. Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки.
3. Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч.
4. Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном.
5. Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.

Коли будемо відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися