Міжнародний день скоромовок

Щорічно у другу неділю листопада відзначається Міжнародний день скоромовок (International Tongue Twister Day) – це свято словесної акробатики, день, присвячений грайливому, а іноді й дратівливому світу скоромовок. Ця лінгвістична гімнастика існує з 19 століття, а найперша відома збірка скоромовок з’явилася в книзі Джона Гарріса “Практичні принципи правильної та досконалої вимови Пітера Пайпера” (1813 р.). Книга, що мала на меті допомогти дітям з механікою мовлення, містила скоромовку на кожну літеру алфавіту.

У 2026 році Міжнародний день скоромовок відзначається 8 листопада.

Схожі події:
🗣 Всесвітній день людей з вадами мовлення
🗣 Міжнародний день простої мови
🗣 День людини, яку вважають нездатною до навчання
🗣 Міжнародний день змагань зі скоромовок

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Виклик скоромовок

Скоромовки – це більше, ніж просто веселі фрази; вони є інструментом для покращення мовлення та вимови. Їх навіть можна використовувати для практики іноземних мов. Книга рекордів Гіннеса визнала “The sixth sick sheikh’s sixth sheep’s sick” однією з найскладніших скоромовок англійською мовою. Нещодавно дослідники з Массачусетського технологічного інституту визнали “Pad kid poured curd pulled cod” найскладнішою скоромовкою.

Святкування Міжнародного дня скоромовок

• Практика робить досконалість досконалою
  Найкращий спосіб відсвяткувати – практикувати та декламувати улюблені скоромовки. Спробуйте вивчити найскладніші з них, а потім покажіть їх друзям і родині.
• Влаштуйте конкурс
  Організуйте конкурс скоромовок на роботі або в колі друзів. Подивіться, хто швидше скаже класику або придумає найскладнішу нову скоромовку.
• Проявіть творчість
  Чому б не спробувати створити власну скоромовку? Це чудовий спосіб зробити свій внесок у культуру і, можливо, навіть поставити друзів у глухий кут свіжою закрученою фразою.

Українські скоромовки

• Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
• Черепашці з черепашенятами важко змагатися із жабенятами.
• Всім подобається це куце цуценя.
• Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
• Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
• Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи. Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.
• Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, просо поспіло, пташки прилетіли, просо поїли.
• Кравець краватку картату каракатиці кроїть.

Найдовша скоромовка в світі

Якраз саме українською мовою звучить найдовша в світі скоромовка, що складається з 688 слів або з 74 скоромовок. Її автор і виконавиця Анастасія Смєхова. Перегляньте це відео із найдовшою скоромовкою у світі:

А тепер спробуйте самі! Ось текст найдовшої скоромовки:

У четвер четвертого числа о четвертій дня у центрі столиці садівник розсадівникувався. Та так розсадівникувався, що разом з садом троянд висадив ще й сад азалій, сад каприфолій та розарій у садочку навпроти, потім ще навпроти, та ще навпроти. Там, де росла липа біля Пилипа, який жив із Пилипицею та пилипеленятами. Якраз із пилипеленятами у цей час пиляв Пилип поліна з лип. Притупив пилку Пилип. А потім Пилип і Пилипко поливали липки. Виросли липки й у Пилипа, й у Пилипка. А Пилипиця напекла пироги перепечені, перцем переперчені. Бо була засмучена, змучена та вимучена тим, що всю ніч миші в шафі шаруділи, шість шарфів шерстяних з`їли. І хотіла влізти в шафу кішка, там де шурхотить у шафі мишка. Але мишка раз прийшла до кішки, уклонилась кішці в ніжки, кішці – смішки, мишці – нітрішки. Та обидва потім так вимокли-перемокли під жахливою зливою під кущем, з жуком та джмелем, що здружилися. Тому був собі коточок, украв собі клубочок – та й сховався в куточок. А Пилипиха плакала-неплакала, їй плакати – нема коли. Та так з відчаю, що шарфи з’їли, голосила-переголосила, що заболіло горло в господині, бо багато говорила, переговорила, перенаговорювала на мишку, кішку, й сусідську кішку й мишку, та ще й шишки на сосні та шахи на столі. І побігла стежинами, поміж ожинами, туди, де у діброві – дуби, під дубами – гриби, трава – між грибами, хмарки – над дубами. Й млин стоїть, скоро не вистоїть. Прилетіли горобці – говорили про крупці; не про крупці, не про крупицю, а про круп’ячко. От і набрала Пилипиця на млинІ борошна та крупячка жменями й торбинами. А на пагорбі одна торба впала та котилася з високого горбА, в торбі паляниця Пилипу й Пилипиці. Пилип знизу верещить, Пилипиця зверху пищить, торбина тріщить. Одначе котилася вона, не перекотилася, тріщала, та не тріснула. Як раз у цей час їхала Хима до Максима візком-тарадайкою; тарадайка торохкоче, сива кобила везти не хоче. Бо підкова клокоче. Наче лелека до лелеченят летіла й клекотіла. От біля тарадайки з її хазяйкою й спіймала Пилипиця торбицю. А поруч чорно-білий чорногуз у болото чорне вгруз і чапля сохла, чапля чахла, чапля здохла. Дорогою Пилипиця зупинилася біля броду, біля саду, там, де бабин виораний город. Де барабанять по городу бараболя та горох. А горох у городі виріс небувалий, одначе горобці город пограбували. Одне втішило, що бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ. Набрала й бобів собі господиня, й гороху. А трохи далі в горішнику горішенька горішками обвішана. Обтрушують горішки Орішка та Тимішка. Попросила в малих малу жменю малих горіхів для милих своїх малих. Їхній батько Гриць ніс горіх через поріг. Став на горіх, упав на поріг. Тому що всю ніч пильно поле пильнував, перепелів полював. А Пилипиця згадала, як приснивсь сьогодні сон сусідці, що приніс їй сусіда сік з суниці. То вона вже за суницю не питала, лише горіхів повну жменю набрала. Й побігла знов Пилипиця поміж ожинами назад стежинами додому, щоб напекти для синів-молодців свіженьких млинців, пироги ж були – перепечені, перцем переперчені. А вона ж, мов та квочка, що ходить коло кілочка, водить діточок коло квіточок, над своїми синами носиться без устану. Тому за годину були у печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Зі свіжою ожиною, бабиними бобами, горохом та сиром з горіхами з горішника, що збирали Тимошка й Оришка. І хвалили молодці ті млинці на молоці і гарячі калачі, що пеклися у печі. Коржі – з медом, коржі – з маком, і смаженя – з пастернаком, і галушкИ – з лютим перцем, господиню з добрим серцем, що ще й сусідам усім за спасибі дала ще й хрону, дала риби, мАківку – до мачини, перченятко – до перчини. А потім чорним вечором пригощала й синів, і гостей чаєм з печивом. А дідусь Опанас купив ананас. Кликав: “Приходьте до нас – почастуємо вас!”. А Пилипиця стільки наготувала-переготувала, що не до ананасів їй було, і вона кликала-перекликала усіх сусідів та їхніх сусідів із сусідніх дворів до себе, та накликала усе місто. Їли-їли – не переїли, та ще й на завтра лишилося. Тож хочеш їсти калачі – не лежи на печі! От такий вийшов бенкет на весь світ, а все через того садівника, що розсадівникувався своєю розсадою троянд.

Чому ми любимо скоромовки

• Скоромовки нагадують нам про те, що ми можемо дуркувати і насолоджуватися простими дитячими іграми.
• Первісно розроблені для розвитку мови, скоромовки і сьогодні використовуються для практики вимови як рідної, так і іноземних мов.
• Вони безневинно складні – у Міжнародний день скоромовок плутати слова – це частина розваги, а не комунікативна помилка.

Міжнародний день скоромовки – це безтурботне свято, яке відзначає примхи мови. Незалежно від того, чи є ви досвідченим лінгвістом, чи просто любите посміятися, цей день – чудова нагода кинути виклик своїй словесній спритності і трохи розважитися з мовою.

Коли будемо відзначати Міжнародний день скоромовок?

Перевірено редакцією DAY TODAY

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися