Свято Жнив

Серпень, найбагатший та найщедріший місяць літа підходить до свого завершення. Проте в лісах, полях та в домашніх садибах все ще багато плодів. Збір врожаю продовжується, а разом з ним активізується заготівля, переробка та підготовка для зберігання зерна, фруктів, овочів, грибів тощо. Ще кельти та слов’яни, що населяли наші землі багато століть тому, в кінці серпня відзначали свято жнив, яке було чи не найосновнішим в їхньому календарі. Багато давніх традицій збереглося і до наших днів. І це не дивно, адже ми так само продовжуємо збирати врожай у серпні, тому завжди є привід подякувати нашій Матінці-Землі за її щедрі дари. Свято Жнив відзначається в останню неділю серпня.

У 2026 році Свято Жнив відзначається 30 серпня.

Схожі події:
🍅 День працівників сільського господарства України
🍅 День фермера
🍅 Всесвітній день міських фермерів

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Свято Жнив?

В серпні закінчуються жнива ярих посівів, ячменю, пшениці та інших зернових, що були посіяні навесні. Ця подія була завжди знаковою для землеробів та гучно відзначалася нашими пращурами. Давні слов’яни, що населяли землі Східної Європи, спочатку святкували День першого снопу, тобто день початку жнив. А от після завершення жнив або на День останнього снопу завжди проходили величезні святкування. 

Було своє свято жнив у кельтів та представників германських народностей. З надзвичайно великим розмахом вони відзначали фестиваль хліба, який назвали «Лугнасад». За свою суттю це було свято бога сонця, який втрачав свою могутність та старів, оскільки світловий день в серпні вже йшов до спаду. В часи розквіту християнської епохи язичницьку назву «Лугнасад» перейменували на «Ламмас», що в перекладі означає «хлібна меса». 

Значення Свята Жнив для язичницьких вірувань

Жнива для кельтів, слов’ян та інших народностей були подією надзвичайною, тому з нею пов’язано багато легенд, повір’їв та звичаїв. Так, наприклад, останній сніп завжди збирали гуртом, оскільки вважали, що в ньому причаїться дух ниви та достатку. Люди вірили, що цей дух має силу оживляти все мертве та збільшувати врожайність всього живого. Вважалося, що дух ниви та хліба впливає на плідність жінок, тому нерідко під час святкування дня Жнив робили снопи у вигляді вагітної жінки. Кожна заміжня жінка прагнула взяти участь у в’язанні останнього снопу, оскільки вірила, що наступного року народить дитину. 

Як святкували християни?

В Білорусі це свято носило назву «Богач», центральним предметом свята був лубок із житнім зерном, на якому запалювали свічку. Жито для свята зносили мешканці всього сила. До будинку, де стояв Богач, приходив священик, щоб провести молебен та освятити лубок із зерном. Після цього його приносили до кожного будинку в селі. Під кінець Богача залишали в одному із будинків, де він зберігався до наступного року. Мета звичаю – збереження врожайності та добробуту в родині та загалом в селі.

Жителі Німеччини також святкують день врожаю. У них це свято називається Erntedankfest (День подяки). Католики дякують за хороший врожай пшениці 15 серпня, на знак подяки вони роблять віночки з пшеничних колосків, а також складають в кошик фрукти та овочі та несуть до церкви на освячення. Особливим чином відзначають Свято Жнив протестанти.

Свято Жнив у інших культурах

Попри те, що Свято Жнив в різних країнах та культурах припадає на різні дати, його основне значення та філософія зберігається. Так, в Канаді та Сполучених Штатах прийнято відзначати День подяки, який також безпосередньо пов’язаний зі збором врожаю та походить від європейського Свята Жнив.

В азійських країнах, зокрема у В’єтнамі та Китаї, відзначається Свято місяця, яке нерідко називають Святом середини осені. Він святкується наприкінці серпня, коли диск місяця, на думку людей, випромінює найяскравіше світло. Також цього дня місяць має бути обов’язково повним. Це дуже символічно, оскільки місяць уособлює собою жінку, а повнота – її плодовитість. Представники азійських народностей відзначають Свято Жнив у колі родини. 

Свято жнив є одним із найдавніших та найважливіших в Туркменії. Відзначають його дуже гучно щороку 25 листопада.

Ще до нашої ери свято завершення жнив святкували євреї, їхнє свято називалося Святом Кущів або Суккотом.

Духовне значення Свята Жнив

У серпні, поруч зі Святом Жнив також відзначається важливе церковне свято Горіховий Спас.

Попри різні джерела походження цього свята, воно має глибоке філософське значення для кожної людини та дає нам важливі уроки:

• Наша Матінка-Земля, а для вірян – Бог, дає людям час для посіву та для жнив, посилає дощ, сонце та все необхідне для того, щоб врожай дозрів та був зібраний. Водночас сонце однаково світить на поля добрих і злих людей.
• В Ізраїлі існувала постанова – залишати невелику смугу недожатою, щоб бідні люди та тварини мали чим харчуватися. Тому Свято Жнив – це урок щедрості, ми повинні охоче ділитися тим, що отримали від природи.
• Свято жнив спонукає нас задуматися про наші невдачі та успіхи.
• Також цей день вказує на духовне насіння та духовні жнива. В Біблії сказано «що посіє людина, те і пожне». На прикладі природи ми можемо побачити, якщо ми сіємо зерно пшениці, то зберемо пшеницю. Якщо ж залишимо поле недоглянутим, воно заросте бур’яном. Так само в житті, якщо ми сіємо хороші та добрі вчинки, то те саме зберемо. Слід пам’ятати, що час жнив обов’язково настане.

Як відзначати Свято Жнив?

Традиційно в цей день проводяться концерти та фестивалі, які знаменують собою завершення збору врожаю. Люди, особливо селяни, веселяться, адже важкій праці, що пов’язана з вирощуванням та збором врожаю, на цей рік підійшов кінець.

Також кожна людина висловлює подяку Богу та природі за те, що її праця збагатилася та примножилася. 

Коли будемо відзначати Свято Жнив?

Перевірено редакцією DAY TODAY

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися