Український День навколишнього середовища (День довкілля)

Що це за подія?

Навколишнє середовище, яке ще називають довкіллям, є основою нашого життя. Ліси, річки, ґрунти — все це забезпечує нас чистим повітрям, питною водою, здоровими продуктами харчування. Проте в своїй діяльності ми зазвичай нехтуємо інтересами довкілля, і це призводить до того, що воно стає все більш забрудненим і виснаженим. Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем та залучити до активних дій щодо збереження природи, в Україні щороку в третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища, або День довкілля. Ця подія відзначається конкретними заходами — висадженням дерев, прибиранням сміття, очищенням водойм та іншими корисними справами.

Як виникла ідея відзначати Український День навколишнього середовища?

Проблеми навколишнього середовища зараз гостро стоять перед усім світом, і Україна  не є виключенням. Цьому є чимало причин, але чи не найголовніша — ставлення до навколишнього середовища самих громадян, тобто кожного з нас. На жаль, швидкий темп сучасного життя часто заважає нам озирнутися навколо й усвідомити, що природа благає про допомогу.

Річки

Українські річки колись були повноводними й чистими, а на їхніх берегах будували свої поселення наші предки. Попри те, що чистої води тоді було вдосталь, люди ставилися до неї дуже дбайливо. У воду не те що не кидали сміття — було заборонено плювати в неї та навіть лаятися біля річки, озера чи джерела.  Щоб зберегти повноводність водойм, на їхніх берегах саджали дерева, найчастіше — верби. Річки віддячували людям за турботу рибою — її було набагато більше, ніж зараз.

Наприклад, ще сто років тому звичною рибою для Дніпра були цінні осетрові види. Але через спорудження гідроелектростанцій їхнє існування стало неможливим, а через забруднення побутовими та промисловими стоками загинуло й багато інших видів. Один тільки Київводоканал щороку скидає в Дніпро близько 500 мільйонів кубічних метрів брудних стоків. Необдумане втручання людей в річкові русла призводять до того, що колись повноводні річки, по яких на початку XX століття ходили пароплави, перетворюються на заболочені струмки, засипані сміттям. 

Дерева

Дерева продукують велику кількість кисню, поглинають вуглекислий газ, захищають сільськогосподарські поля від суховіїв, а листя деяких порід виділяє особливі речовини — фітонциди, які здатні знищувати хвороботворні мікроорганізми. Коріння дерев, обплітаючи ґрунт, сприяє збереженню в ньому вологи та перешкоджає вимиванню й вивітрюванню родючого шару. Тому українці споконвіку насаджували  дерева біля водойм, на схилах ярів, на узбіччях полів та доріг. До лісу взагалі ставилися дуже шанобливо — дітей змалку вчили не ламати гілок, для господарських потреб заготовляли тільки ретельно вибрані дерева, а навесні і влітку, коли тривав сокорух, дерева взагалі не рубали.

Зовсім протилежну ситуацію маємо зараз, коли процвітає браконьєрська вирубка лісів, а подекуди — навіть лісосмуг. Офіційна статистика свідчить про незаконну вирубку лісу вражаючих масштабів — у 2019 році вона становила 118 тисяч кубічних метрів.  Недостатня кількість зелених насаджень в степових областях призводить до посух, а в горах — до паводків. Крім того, зникає багато видів рослин та тварин, домівкою яких є ліс. 

Пластикові відходи

Ще сорок років тому українці практично не продукували пластикові відходи, бо матеріалами для харчових упаковок були папір, скло та бляшанки. Папір швидко розкладався в природі або спалювався в печах, а скло й метал здавалися на переробку. Та з появою поліетилену й пластику кількість сміття стала зростати в геометричній прогресії, а крім легальних звалищ побутових відходів почали утворюватися стихійні — в лісосмугах, на узбіччях доріг, на берегах водойм, на околицях невеликих містечок та сіл. Зазвичай винуватців цього встановити неможливо, та й покарання  за таку шкоду довкіллю не є досить суворим. Тому сміттєзвалища в Україні продовжують з’являтися, а боротися з ними доводиться органам місцевого самоврядування та небайдужим громадянам. За статистикою, на кожного українця припадає більш ніж 10 тонн сміття, а  в переробку потрапляє тільки 3%. Звісно, відсутність в Україні повноцінних сміттєпереробних заводів лише погіршує ситуацію, але й недостатня екологічна свідомість людей відіграє не останню роль.

До землі українці здавна ставилися як до матері, а її пригорща вважалася святим оберегом на чужині. Земля дарувала хліб, а значить — життя, тому її оберігали й старалися не виснажувати.  Щоб навесні напоїти землю, селяни втоптували сніг на полях, дотримувалися правил сівозміни, а добривом для ґрунту слугував перегній. Зараз стан українських земель потребує окремої уваги. Нехтування сівозміною призводить до швидкого виснаження легендарного українського чорнозему, а відновлюється він дуже повільно — для утворення 10-сантиметрового родючого шару необхідно 2 тисячі років.  До того ж в гонитві за великими прибутками фермери в значних кількостях застосовують на полях пестициди, часто навіть такі, що заборонені в європейських країнах. Ґрунт накопичує в собі ці небезпечні речовини, а також важкі метали з викидів підприємств та автомобілів, а потім віддає їх рослинам, які стають продуктами харчування для людей.

Український День навколишнього середовища в історії

• 1972 з 5 по 16 червня

  В Стокгольмі відбулася Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, на якій вперше було розроблено концепцію стійкого розвитку та прийнято 26 принципів збереження навколишнього середовища.
• 1972 15 грудня

  Прийнято програму ООН з навколишнього середовища United Nations Environment Network (UNEP). Під егідою цієї програми щорічно проходить Всесвітній день навколишнього середовища.
• 1997

  Початок всеукраїнської акції «Дерево—Життя», яка мала на меті озеленення та впорядкування територій.
• 1998

  Президентом України Леонідом Кучмою підписано Указ «Про день навколишнього середовища».
• 1999

  В Україні вперше провели День навколишнього середовища або День довкілля.
• 2015

  Розпочала свою діяльність громадська організація «Україна без сміття», яка впроваджує серед населення культуру сортування відходів та сприяє бізнесовим ідеям у цій сфері.

Часті Питання та відповіді про Український День навколишнього середовища

Як відзначати Український День навколишнього середовища?

В український День навколишнього середовища природоохоронні організації поширюють інформацію про екологічні проблеми, засоби масової інформації теж приділяють увагу цій важливій темі. 

День довкілля вже давно увійшов в життя українців, тому маємо певні традиції його проведення. В школах до цієї події присвячуються вікторини та конкурси дитячих малюнків на тему охорони природи, а щоб спонукати людей більше користуватися  екологічним транспортом, в містах влаштовуються велосипедні пробіги.

В цей день гуртуються найрізноманітніші спільноти — робочі колективи, учні, студенти, сусіди по вулиці чи по будинку. Зазвичай зайнятися є чим — прибрати сміття на прибудинковій території, впорядкувати дитячі та спортивні майданчики, розчистити найближчу водойму, висадити на пустирі чи коло будинку дерева й кущі. Весняного прибирання також потребують узбіччя доріг, лісосмуги та інші об’єкти довкілля. Тому до цих робіт залучаються як добровольці, так і профільні організації з благоустрою територій місцевих громад.

Щоб провести з користю День навколишнього середовища, іноді достатньо просто почати сортувати сміття, здавати використані батарейки та LED-лампи до спеціальних пунктів прийому, відремонтувати чи замінити крани, якщо вони протікають, навчити дітей не залишати після себе ніякого сміття на вулиці та дбайливо ставитися до зелених насаджень.

Чому важлива ця подія? 

Для того, щоб побудувати країну європейського рівня, важливо мати чітку державну стратегію щодо екології, природних ресурсів та енергоефективності. На жаль, поки що ці питання не на передньому плані в української влади, а охороною навколишнього середовища в нас часто нехтують на догоду економічній вигоді.

Але насправді стан довкілля й економіка дуже тісно пов’язані, і шкода, завдана природі, повертається значними економічними збитками для держави. Наприклад, від хімічного забруднення вод і ґрунтів та нераціонального господарювання маємо зниження якості сільськогосподарських культур, рівень захворюваності населення зростає, а низька енергоефективність означає марнотратне використання природних ресурсів. Тому нам всім потрібно нарешті зрозуміти, що споживацьке ставлення до природи — супутник бідності та одна з її причин.

Залишається сподіватися, що конкретні дії з впорядкування й благоустрою середовища, яке нас оточує, не обмежаться лише одним днем у році і День довкілля змусить перейнятися проблемами української екології якомога більше людей. Тільки тоді в нашій країні поменшає стихійних сміттєзвалищ, зламаних дерев, вирубаних лісів, понівечених земель та замулених річок. 

Коли будемо відзначати Український День навколишнього середовища?

Перевірено редакцією DAY TODAY

Додайте нас в Google News

щоб наші матеріали вам частіше рекомендувалися