7 найгірших порад для батьків в історії людства
Протягом століть суспільні уявлення про те, як правильно виховувати дітей, зазнавали кардинальних змін. Те, що вважалося нормою сто чи навіть кілька десятків років тому, сьогодні часто сприймається як жорстокість або абсурд. У цій добірці — сім прикладів батьківських практик, які сучасні діти й батьки навряд чи схвалили б. 1
Зміст
1. Відправити дитину працювати в шахту
Під час індустріальної революції у Великій Британії діти, особливо з бідних або іммігрантських родин, масово працювали на виробництві — зокрема в шахтах. Діти віком від 4 років працювали по 12 годин на день, виконуючи найнебезпечніші й найважчі роботи. Їх використовували як “трапперів” (відкривали вентиляційні люки) та “харрієрів” (тягали візки з вугіллям).
Лише після оприлюднення Звіту Комісії з працевлаштування дітей у 1842 році суспільство почало усвідомлювати жахіття дитячої праці. Це стало поштовхом до законодавчих змін, які, разом із впровадженням обов’язкової освіти, допомогли поступово зменшити масштаби дитячої експлуатації.
2. Не виявляй дитині жодної ніжності
У вікторіанську епоху вважалося, що любов та пестощі псують дітей. Холодність і відстороненість у стосунках між батьками та дітьми були нормою. Таку поведінку виправдовували ідеалами стриманості, самодисципліни та моральної твердості, які пропагувала епоха.
Сучасна психологія кардинально змінила підхід до емоційного виховання. Ніжність, тілесний контакт і щира емоційна підтримка сьогодні визнаються життєво важливими для здорового розвитку дитини.
3. Пий Ґіннесс під час вагітності
Ще в 1980-х деякі лікарі радили вагітним жінкам вживати пиво Ґіннесс, оскільки воно містило залізо та вітаміни групи B. Бренд навіть використав це у своїй рекламній кампанії зі слоганом “Guinness is good for you”.
Хоча порівняно з іншими сортами пива Ґіннесс має більше клітковини та мікроелементів, сучасна медицина одностайна: алкоголь у будь-яких кількостях під час вагітності — небезпечний і шкідливий як для матері, так і для плоду.
4. Помісти дитину в клітку на вікні
На початку ХХ століття, коли життя в містах стало звичним явищем, батьки почали “провітрювати” дітей у буквальному сенсі. Щоб зміцнити імунітет малечі, деякі вішали металеві “дитячі клітки” за вікнами квартир. У них немовлята проводили години на свіжому повітрі — на кілька поверхів над рівнем землі.
Ідею популяризував педіатр Лютер Емметт Гольт, який вірив у цілющу силу холодного повітря. Навіть майбутня перша леді США Елеонора Рузвельт використовувала таку клітку для своєї доньки. Але згодом, з огляду на загрози безпеці та зростаюче міське забруднення, така практика зникла.
5. “Хто жезл шкодує — той дитину губить”
Цей вислів походить із Біблії, однак упродовж століть його часто трактували буквально. У XVII столітті англійський сатирик Семюел Батлер популяризував ідею тілесного покарання як способу виховання вірності та послуху.
Сьогодні більшість психологів погоджуються: дисципліна важлива, але тілесні покарання — неефективні й шкідливі. Вони можуть спричинити страх, агресію, проблеми з самооцінкою, а не бажану слухняність чи моральні якості.
6. Дай дитині опіати від прорізування зубів
У середині XIX століття “Заспокійливий сироп місіс Вінслоу” був популярним засобом для полегшення болю під час прорізування зубів у немовлят. У рекламі він обіцяв лікувати коліки, безсоння й навіть поганий настрій. Проблема? У складі сиропу був морфін та алкоголь.
Препарат став причиною численних дитячих смертей через передозування або зупинку дихання. Попри застереження з боку Американської медичної асоціації, його продавали аж до 1930 року. Це один із найгірших прикладів небезпечної “медицини” для дітей.
7. Ігноруй плач дитини
Американський психолог Джон Ватсон у 1920-х опублікував бестселер Psychological Care of Infant and Child, у якому радив виховувати дітей, як маленьких дорослих. Зокрема — не реагувати на їхній плач, щоб “не розпестити”.
Його методи, засновані на поведінковій психології, стали популярними, але пізніше були піддані нищівній критиці. Ігнорування плачу та емоційних потреб дитини може мати серйозні наслідки для розвитку емоційної стабільності та здатності до співпереживання в дорослому віці.
Історія батьківства сповнена як мудрих, так і небезпечних ідей. Сьогодні ми більше знаємо про потреби дітей, їхню психологію та фізіологію — і можемо уникати помилок минулого. Але ця історія також нагадує: навіть “здоровий глузд” одного покоління може виявитися травматичним досвідом для наступного.
Читайте також на Психологері: Чому книги для батьків насправді написані не для батьків
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
