10 смертельно небезпечних б’юті-хаків минулих епох
Чи безпечна краса? А саме бʼюті-індустрія? Начебто сьогоднішній ринок косметики диктує тренди на органічність, етичне тестування та відмову від токсичних сполук. Але реалії інші… Органічний крем — це дорого й результат не миттєвий. Є більш дієві способи, хоча й більш ризикові. Не багато з тих, хто сьогодні використовує інʼєкційні процедури омолодження чи корекції зовнішності, ознайомилися з побічною дією препаратів, звернулися до сертифікованого закладу, що має право робити подібні процедури. Всі хочуть “краси” швидко, бажано, не дорого. А ще ж пластична хірургія. В гонитві за красою, вже й не згадують, що це ж прямі ризики для життя і здоровʼя. І, якщо відверто, то губи, груди й сідниці певного розміру чи форми, не зроблять людину щасливою. Ми ж знаємо, що це більше питання самооцінки та ментального добробуту.
Зміст
Проте історична ретроспектива свідчить, що прагнення до естетичного ідеалу не завжди було безпечним процесом. Протягом століть канони краси — елегантність, молодість та надмірна худорлявість — вважалися головним соціальним капіталом. У гонитві за ними людство використовувало методи, що межували з добровільним катуванням або повільним самогубством.
Між серединою XIX та початком XX століття небезпечні практики були не просто поширеними, а й офіційно рекламувалися як ознака прогресу. Від миш’якових пластинок для кольору обличчя до радіоактивних пудр — шлях до «ідеалу» був вистежений речовинами, які зараз класифікуються як смертельні отрути. 1
Ми й сьогодні вже звикаємо до заголовків у новинах про загибель або про значні пошкодження здоровʼя людей під час чи після спроб “покращитись”. Бережіть себе завжди, у нашому житті й так забагато небезпек. Обирайте безпеку!
Свинцевий макіяж
В історичному контексті багатьох культур — від японських гейш до європейської аристократії — бліда шкіра слугувала маркером високого соціального статусу. Засмага та веснянки вважалися ознакою приналежності до нижчих верств населення, що змушені працювати просто неба. Для досягнення порцелянового ефекту використовувалися пасти та пудри, основним інгредієнтом яких був свинець.
Механізм дії свинцевих білил був руйнівним. Постійне використання викликало свербіж, випадіння волосся та утворення рубців на шкірі. Це створювало замкнене коло: споживачі наносили ще товстіші шари макіяжу, щоб приховати пошкодження. Тривала інтоксикація призводила до ураження нервової системи, паралічу, когнітивної дегенерації та смерті. Примітно, що свинець і досі знаходять у складі деяких сучасних косметичних засобів.
Корсети
Вимоги до жіночого силуету наприкінці XIX століття зосереджувалися на екстремальній формі «пісочного годинника». Масове виробництво корсетів дозволяло моделювати талію без дієт чи фізичних вправ. Проте ціна 18-дюймового (близько 45 см) обхвату була фізіологічно високою.
Туго зашнуровані конструкції спричиняли часті непритомності через обмеження об’єму легень і дефіцит кисню. Довгострокові наслідки включали деформацію або переломи ребер, а також зміщення внутрішніх органів, що серйозно порушувало процеси травлення та кровообігу.
Жорсткі комірці
Модні жертви були властиві не лише жіночому гардеробу. У XIX столітті чоловіча мода просувала знімні комірці, які кріпилися до сорочок металевими шпильками для створення бездоганно охайного вигляду. Через свою надмірну жорсткість та щільне прилягання цей аксесуар отримав похмуре прізвисько — «тихий вбивця батьків».
Ризик полягав у тому, що при засинанні (зокрема у стані сп’яніння) голова нахилялася вперед, і негнучкий край комірця перетискав сонну артерію та трахею. Це призводило до раптової асфіксії та смерті власника.
Бинтування ніг
Якщо в Європі ідеалом була тонка талія, то в Китаї часів династії Сун ознакою елегантності та багатства вважалася крихітна стопа. Процес починався у ранньому дитинстві, поки кістки та м’які тканини дівчинки були пластичними. Чотири пальці ноги (крім великого) підгинати всередину і туго фіксували, змушуючи стопу рости в обмеженому просторі спеціального взуття для формування високого підйому.
Ця практика призводила до незворотних каліцтв, хронічних інфекцій та гангрени. Окрім фізичного болю, бинтування ніг фактично позбавляло жінок можливості вільно пересуватися, роблячи їх повністю залежними від оточення.
Сучасна мода на взуття з високими підборами — це лише трансформація цього жахіття зі сторінок історії Китаю. Сьогодні молодь вже менше калічить себе, надаючи перевагу, зручному взуттю без підборів. Навіть для урочистих подій, таких як випускний вечір чи весілля, під вишукану сукню, дівчата все частіше обирають кеди. І це добре. Так виглядає турбота про себе.
Дієта з солітерами
На початку XX століття концепція здорового способу життя ще не була сформована, тому для схуднення пропонувалися радикальні біологічні методи. Жінкам рекомендували приймати таблетки, що містили яйця стрічкових черв’яків (солітерів). Паразит виростав у кишечнику до 30 сантиметрів, поглинаючи поживні речовини, що споживала людина.
Коли бажана цифра на вагах була досягнута, пацієнтка мала прийняти протипаразитарний засіб. Проте «гарантований результат» супроводжувався ризиком виникнення кист у мозку, менінгіту та епілепсії.
Сеча як засіб для полоскання рота
Використання аміаку в сучасній побутовій хімії зумовлене його здатністю відбілювати поверхні та нейтралізувати запахи. У великих концентраціях ця сполука міститься в сечі. Давні римляни та греки використовували цю властивість для гігієни порожнини рота, готуючи саморобні ополіскувачі та пасти на основі сечі, яку попередньо витримували для підвищення рівня аміаку. Ця практика зберігалася в деяких регіонах аж до кінця 1700-х років.
Кринолінові спідниці
Марія-Антуанетта стала мимовільним каталізатором моди на об’ємні спідниці-паньє, що пізніше трансформувалися у криноліни. Ці масивні конструкції створювали чимало незручностей у публічних місцях, але головна небезпека полягала в легкозаймистості матеріалів.
Жінки часто ставали жертвами пожеж, коли краї спідниць потрапляли у відкритий вогонь камінів або свічок. Одним із найвідоміших трагічних випадків стала загибель зведених сестер Оскара Вайльда, чиї сукні спалахнули під час балу. Також широкі спідниці нерідко затягувало в механізми заводських верстатів або під колеса екіпажів.
Радіоактивний крем для обличчя
Після відкриття радіоактивних елементів французькими вченими, уран та радій почали сприйматися як «чудодійні» інгредієнти. У рекламі XX століття часто фігурували креми, що обіцяли шкірі особливе сяйво. Короткочасний ефект справді був помітним, проте довгострокова експозиція до випромінювання призводила до променевої хвороби та онкологічних захворювань.
Ртутні капелюхи
Чоловіча мода на фетрові капелюхи трималася десятиліттями, але процес їх виготовлення приховував смертельну загрозу. Ртуть була ключовим компонентом при обробці хутра для отримання потрібної текстури фетру. Випари металу поступово отруювали як майстрів, так і власників виробів.
Симптоми ртутного отруєння — тремор, випадіння зубів, депресія, галюцинації та втрата пам’яті — стали настільки характерними для професії капелюшників, що породили вислів «божевільний як капелюшник». Офіційна заборона на використання ртуті у цій галузі з’явилася лише перед Другою світовою війною, і то переважно через потребу в металі для виробництва детонаторів.
Очні краплі з беладони
Розширені зіниці вважалися ознакою збудження та особливої привабливості. Римські жінки використовували дистилят отруйної рослини — беладони (красавки) — як очні краплі. Алкалоїди рослини паралізували м’язи ока, що відповідали за звуження зіниці, створюючи «мрійливий» погляд.
Помилка у дозуванні або випадкове потрапляння речовини всередину організму викликало сліпоту, яскраві галюцинації та сильне серцебиття. Попри ризик летального результату, жінки добровільно використовували цю отруту, аби досягти ілюзорного ідеалу краси.
Мода мінлива. Вже на наших очах, в межах одного покоління, жінки нещадно вискубували брови, а згодом прийшла мода на брови широкі й виразні. Думайте. Завжди зважуйте ризики, будьте обізнані, свідомі та любіть себе! Природня краса, індивідуальність, бережне ставлення до життя й здоровʼя — завжди в тренді.
Читайте також: Мистецтво самоприйняття
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
